Засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин заявляє, що Росії потрібно «ставити крапку» в «спецоперації» ( так Москва називає війну проти України) і «намертво закріпитися» на нині окупованих територіях.
«Для влади та суспільства в цілому сьогодні необхідно поставити якусь жирну крапку в СВО. Ідеальний варіант – це оголосити про закінчення СВО, повідомити все про те, що Росія досягла тих результатів, які планувала, і в якомусь сенсі ми справді їх досягли. Тепер залишається лише одне: намертво закріпитися на тих територіях, які вже є», – цитує Пригожина у телеграмі його пресслужба.
Читайте також: Страх Пригожина. Чому засновник ПВК «Вагнер» панікує перед ударом ЗСУ?
Наразі влада Росії не коментувала цю заяву Пригожина. Проте ще тиждень тому у Кремлі стверджували, що іншого шляху, окрім продовження «спецоперації», немає. Про це 6 квітня заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи заяву президента Франції про те, що Китай може вплинути на Москву у питанні війни.
Британська розвідка вважає, що влада Росії прагне розвивати альтернативні приватні військові компанії, щоб зрештою замінити ПВК «Вагнер» у війні в Україні – це відбувається на тлі гучної міжусобиці між Міноборони Росії та ПВК «Вагнер». Російське військове керівництво, ймовірно, хоче замінити ПВК, над якою він матиме більший контроль.
Крім того, аналітики Інституту дослідження війни припускають, що Євген Пригожин, можливо, планує використати свій вплив, аби виступити кандидатом на виборах президента Росії 2024 року. Вони також вказують на те, що Пригожин прямо розкритикував адміністрацію Путіна в січні, заявивши, що деякі її посадовці є «зрадниками».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це тисячі трупів. Ти йдеш, повзеш по комусь»: полонені «вагнерівці» про свої втрати під Бахмутом. ЕксклюзивМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.