Президентка Єврокомісії прибула до Києва

Президент України Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка під час спільної пресконференції передала українському президенту опитувальник зі вступу України до Євросоюзу. Київ, 8 квітня 2022 року

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що приїхала до Києва і має намір провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.

«Добре повернутися до Києва. Із президентом Володимиром Зеленським я підіб’ю підсумки спільної роботи, необхідної для відновлення і прогресу, досягнутого Україною на її європейському шляху», – написала вона в твітері.

І додала українською: «Європа з вами!»

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія «використовує голод» для отримання влади – голова Єврокомісії

Від початку широкомасштабного вторгнення Росії це другий візит Урсули фон дер Ляєн до України.

Під час попереднього візиту до Києва, 8 квітня, президентка Європейської комісії, зокрема, передала Зеленському опитувальник, заповнення якого є необхідним кроком для надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна передала другу частину опитувальника для набуття статусу кандидата до ЄС – Стефанішина
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У МЗС закликають РФ «не пхати свого носа» в європейську інтеграцію України
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дві країни ЄС наразі не бачать Україну в статусі кандидата – Стефанішина
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Bloomberg: Данія і Нідерланди виступають проти статусу кандидата в ЄС для України

20 травня Ляєн повідомила, що Європейська комісія надала Україні черговий транш макрофінансової допомоги розміром 600 млн євро.

Україна 8 квітня отримала від ЄС перший транш макрофінансової підтримки на 600 мільйонів євро.

У Єврокомісії повідомляли, що станом на 16 квітня загальна сума фінансування гуманітарної допомоги у відповідь на війну становить 143 мільйони євро. Це фінансування є частиною пакету підтримки в розмірі одного мільярда євро.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Посадовці ЄС, прем’єр Словаччини прибули до Києва

Низка західних лідерів уже відвідали Україну після початку широкомасштабного вторгнення Росії, що триває від 24 лютого.

Захід посилив санкції проти Росії після міжнародного засудження масових страт цивільних жителів на вулицях Бучі, під Києвом та в інших населених пунктах, які після тимчасової окупації залишили російські війська.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вишиванку Зеленського продали за 100 тисяч доларів на благодійному аукціоні у Вашингтоні

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.