Чехія і ще 22 країни висунули на Всесвітню премію ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано «За видатний внесок у справу свободи преси у складних умовах» затриману влітку минулого року в Росії журналістку татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву, повідомляє МЗС Чехії.
Вона перебуває в ув’язненні вже понад 120 днів. 1 лютого суд у Казані продовжив її арешт до п’ятого квітня.
18 жовтня 2023 року проти неї порушили справу за статтею про «невиконання встановленого законодавством РФ обов’язку з подання до уповноваженого органу документів, необхідних для включення до реєстру іноагентів, вчинене особою, яка здійснює цілеспрямований збір відомостей у сфері військової, військово-технічної діяльності РФ, які при їх отриманні іноземними джерелами можуть бути використані проти безпеки РФ».
За версією слідства, Курмашева мала сама надати документи для внесення її до реєстру «іноземних агентів». Водночас Мін’юст РФ за своєю ініціативою не вносив Курмашеву до цього реєстру.
Це перша кримінальна справа за цією статтею у Росії, яку порушили проти журналіста. Курмашева не визнає провини.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Президент Радіо Свобода закликав звільнити Алсу Курмашеву – вона 100 днів перебуває у російській тюрмі11 грудня 2023 року проти неї порушили ще одну кримінальну справу – про поширення «фейків» про російську армію. Слідство вважає, що вона причетна до поширення книжки «Ні війни. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну».
Затримання журналістки засудили влада США, уряди Канади, Чехії, Франції, Польщі та Швеції, а також верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, голова Європейського парламенту, Організація з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) з питань свободи ЗМІ та верховний комісар ООН із прав людини. Платформа Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів опублікувала заклик звільнити Курмашеву.
Премія ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано присвоюється щорічно людині або організації, яка зробила «значний внесок у справу захисту свободи преси або її сприяння в усьому світі, особливо якщо така діяльність пов’язана з ризиком або репресіями». Лауреата премії обирають за рекомендацією незалежного журі у складі 12 осіб. Кандидатів можуть висувати регіональні та міжнародні неурядові організації, що опікуються питаннями свободи преси, а також держави - члени ЮНЕСКО.