Керівництво празького району Ржепорії (Řeporyjí) схвалило рішення встановити у своєму районі пам’ятник воякам Російської визвольної армії генерала Андрія Власова. Пам’ятник має бути встановлений у травні наступного року. Рішення схвалене одноголосно.
На думку керівника району Павла Новотого, «район Ржепорії в боргу перед 300 загиблими вояками, які допомагали звільнити Прагу у травні 1945 року, вони мали б мати своє святобливе місце».
Зараз ведуться переговори про те, як пам’ятник власівцям і в цілому – пам’ятне місце виглядатиме. Як зазначив Павло Новотни, пам’ятник будуть оберігати камери, а також він буде покритий спеціальною речовиною проти ґрафіті. На його думку, «пам’ятник пригадуватиме про трьохсот рятівників Праги з рядів РОА (Русская освободительная армия – ред.), могили яких розкидані повсюди і як правило, це безіменні поховання». Таким є, наприклад, і поховання власіців на празькому Ольшанському цвинтарі.
Однозначно проти встановлення пам’ятника власівцям у Празі виступила Росія. Зокрема, посольство Росії в Празі у своїй заяві наголосило на тому, що «Російська визвольна армія була колабораційним озброєним формуванням, створеним нацистським керівництвом Третього рейху», і що в разі його встановлення дійшло б до «порушення зобов’язань Чехії як учасника Конвенції про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 року».
На думку президента Чеської Республіки Мілоша Земана, «говорячи об’єктивно, власовці справді допомогли Празі. Це не можна заперечити. Близько трьохсот з них тут полягли. З іншого боку є історія Російської визвольної армії під керівництвом генерала Власова, яка в усіх арміях світу кваліфікується як воєнна зрада, а у всіх арміях світу воєнних зрадників страчують».
Російська визвольна армія (РОА) складалась з радянських громадян, які в полоні, починаючи з 1943 року, почали об’єднуватись навколо воєначальника генерала Андрія Власова. Особливо активно РОА почала формуватись після створення в листопаді 1944 року «Комітету визволення народів Росії», який очолив Власов. Лиш деякі підрозділи армії Власова на східному фронті воювали проти Червоної армії. Наприкінці війни військо Андрія Власова вийшло з-під німецького командування і шукало шляхів приєднання до західних союзників. Власівці взяли участь у звільненні Праги.
12 травня 1945 року недалеко від чеського міста Плзень Андрій Власов був заарештований військом 1-го Українського фронту, 1 серпня 1946 року в московській Бутирській тюрмі страчений.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Армія Власова у Другій світовій війні: прихильники нацистів чи борці проти Сталіна? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як ідея встановлення пам'ятника «власівцям» посварила Чехію та Росію