Першу в Україні меморіальну дошку на честь однієї із засновниць і активної діячки польської «Солідарності» Анні Валентинович, яка має українське коріння, встановили на фасаді школи села Садове на Рівненщині.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, пам’ятний знак відкрили 8 квітня з ініціативи польсько-українського культурно-просвітницького центру імені Томаша-Оскара Сосновського і місцевої сільради та за підтримки Генерального консульства Польщі в Луцьку.
Як зазначила, звертаючись до присутніх, віце-консул Тереза Хрущ, подія присвячена дев’ятим роковинам катастрофи польського літака під російським Смоленськом, у якому серед польської політичної й урядової еліти перебувала і Анна Валентинович, і збігається з відзначенням у Польщі кількох важливих дат.
Це, зокрема, 90-а річниця від дня народження Анни Любчик (Валентинович), яка «будувала й творила фундаменти вільної й демократичної Польщі, була людиною, яка допомогла Польщі повернути на шлях вільного вибору у напрямку до Європи», а також 15-та річниця з часу вступу Польщі до Європейського союзу і 20 років – вступу до НАТО – міждержавних організацій, що декларують цінності, за які боролася Анна Валентинович.
8 квітня на подвір’ї школи у Садовому зібралася численна родина Валентинович, односельці, громадські активісти, митці. Разом з онуком Анни Валентинович – Пьотром Валентиновичем – до Садового вже втретє прибула телегрупа на чолі з режисером Єжи Залевським. Як розповів режисер, робота над повнометражним фільмом про українсько-польські шляхи Анни Валентинович має бути завершена до дня її народження, 15 серпня.
Учасники урочистостей розповідали про нелегку долю працівниці і профспілкової діячки Гданської корабельні, звільнення якої у серпні 1980 року спричинило найбільший страйк і спротив комуністичному режимові по всій країні.
Як розповів багаторічний настоятель римо-католицької парафії в Острозі Вітольд Ковалів, у те, що Анна Валентинович була українкою, спочатку не вірили поляки.
«Бабуся є героїнею Польщі, але й так само героїнею України. Думаю, що на пам’яті про таких героїв, як моя бабуся, ми повинні будувати наше майбутнє – бо лише тоді ми будемо у змозі чинити опір кожному злу і кожному ворогові», – зазначив у своєму виступі Пьотр Валентинович.