Україна та Польща обмінялися списками місць пошуку та ексгумації залишків «жертв взаємних історичних конфліктів», повідомив у коментарі PAP заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
«Київ зацікавлений у позитивних рішеннях у цьому питанні. Ми позитивно налаштовані на досягнення хороших рішень, які задовольнять польське та українське суспільство», – додав Наджос.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про «прорив» щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Волинська трагедія. Україні час зробити крок назустріч
«Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв УПА. Хочу подякувати міністрам культури Польщі та України за плідну співпрацю. Чекаємо подальших рішень», – написав він у cоцмережі Х.
У листопаді минулого року міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський зробили спільну заяву, в якій, зокрема, мовиться, що Україна не перешкоджатиме у проведенні польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на українській території, згідно з законодавством України і позитивно розглядатиме заявки з цих питань. Йдеться про жертв Волинської трагедії 1942-1944 років, коли під час нацистської окупації спалахнуло насилля, що вилилося улітку 1943 року у масові убивства поляків.
Волинська трагедія (1942–1944) – кривавий конфлікт між українцями та поляками. Польща називає це геноцидом з боку УПА, в Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини та радянські партизанські загони. Кількість жертв теж називають різну: від 20 тис. українців і 35–40 тис. поляків за українськими даними до 100 тис. поляків і 5 тис. українців за польськими.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Скандал через польсько-українське комюніке істориків про Волинську трагедію: чому дехто відкликав підписи?