Укріплення кордону і посилення війська: реакція Польщі на «провокативні заяви Лукашенка»

Після прибуття у Білорусь «вагнерівців» Польща ще більше посилює свій східний кордон. Особливо після останніх заяв Лукашенка. Дехто з експертів каже, що російські найманці не є великою загрозою для Польщі, інші вважають, що провокації можливі. Тим часом офіційна Варшава «будує сильне військо, щоб відлякати агресора».

«Польща не залишить без реакції провокативні заяви Лукашенка. І ця реакція буде передусім у сфері посилення безпеки Польщі», – так 24 липня Міністерство закордонних справ Польщі відреагувало на слова фактичного очільника Білорусі Олександра Лукашенка попереднього дня про те, що російські найманці хочуть поїхати «на екскурсію до Варшави і Жешува».

У ефірі Польського радіо заступник міністра Павел Яблонський підкреслив, що Польща постійно посилюватиме охорону свого східного кордону, бо не можна виключати провокацій з боку Білорусі, а тепер ще й російських найманців. На думку Яблонського, заяви Лукашенка мають на меті налякати, викликати занепокоєння і вплинути на суспільні настрої, понизити готовність до опору проти російського президента Володимира Путіна і Олександра Лукашенка.

Присутність «вагнерівців» у Білорусі змусила Польщу ще більше укріплювати кордон і нарощувати військову потужність. Минулого тижня міністр оборони Польщі Маріуш Блащак, перебуваючи з візитом у США, повідомив про перекидання з заходу на схід двох дивізій. А 23 липня у місті Августів, неподалік від кордону з Білоруссю Блащак оголосив про створення нової військової частини. Ще цього року там постане батальйон саперів, завданням якого буде захист східного кордону і охорона Сувальського коридору – це сухопутний кордон між Білоруссю і Калінінградською областю, він з’єднує балтійські країни з Польщею та рештою країн НАТО.

Про намір захопити Сувальський коридор і тим самим «відрізати» Литву, Латвію і Естонію від інших країн альянсу говорили в Держдумі РФ.

«Ми всі добре знаємо, чи Росія була «біла», чи «червона», чи зараз «путінська», діє вона однаково, пробує відбудувати свою імперію, загрожуючи свободі і незалежності народів, які живуть поруч. Ми не приймаємо такі погрози. Тому будуємо сильне військо, щоб відлякати агресора, щоб агресор на Польщу не напав. Тому ще раз заохочую всіх тих, хто ще не вирішив чим займатися в житті, вступати до війська, зокрема, до цього саперного батальйону», – сказав міністр оборони Польщі в Августові.

Також Блащак запевнив, якщо Польща і далі буде таким темпами збільшувати і озброювати свою армію, то за два роки матиме найсильніше сухопутне військо в Європі. «Ми користуємося досвідом союзників, будуємо наші військові частини на зразок армій союзників, особливо американської, адже знаємо, що армія США найсильніша в світі. Ми забезпечуємо польське військо сучасною зброєю», – підкреслив міністр оборони Польщі.

Ніхто не очікує, що білоруські війська чи російські найманці перейдуть через польський кордон, так як це було 24 лютого 2022 року в Україні, але Мінськ і Москва можуть використовувати інші гібридні інструменти, провокації, обстріли, певен політолог Анджей Шептицький.

«Це можливість використання «вагнерівців» як інструментів провокацій проти Польщі, проти балтійських країн. Вони щось будуть робити, а потім Лукашенко може сказати: це не моя відповідальність, те, що вони роблять, просто приїхали і щось роблять», – сказав політолог Радіо Свобода.

Демонстрація сили і створення медійного галасу, так фахівець з питань східної Європи Адам Еберхардт прокоментував Радіо Свобода спільні навчання білоруських військових та найманців ПВК «Вагнер». Польський політолог не схильний драматизувати з цього приводу, мовляв, російські найманці – не надто велика загроза для Польщі.

«Думаю, присутність «вагнерівців» в Білорусі – це передусім загроза для самого режиму Лукашенка, який не до кінця їх контролює, адже відомо, що найманці пов’язані з російськими спецслужбами. Лукашенко їх прийняв заради короткотермінового піару, але в довшій перспективі «вагнерівці» довго не затримаються в Білорусі. Якщо ж залишаться, то є ризики, що вони можуть бути використані на білорусько-українському кордоні, але, напевно, передусім на кордонах країн ЄС – Польщі, Литви, Латвії. Польща вже роками готується, особливо від початку міграційної кризи, яка була реалізована режимом Лукашенка. Рівень загрози з Білорусі є настільки серйозний, що «вагнерівці» не є великим «головним болем», хоча треба бути пильним і свідомим щодо викликів і загроз», – сказав політолог Адам Еберхардт.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) назвав інформаційною операцією слова Олександра Лукашенка про «вагнерівців», які хочуть «на екскурсію до Варшави і Жешува».

«Немає ніяких ознак того, що бійці «Вагнера» в Білорусі мають важке озброєння, необхідне для проведення серйозного наступу на Україну чи Польщу без значного переозброєння, оскільки умовою угоди Путіна-Лукашенка-Пригожина про припинення збройного заколоту було те, що «Вагнер» передає таку зброю Міністерству оборони Росії», – йдеться у повідомленні.

За словами аналітиків, знімки Maxar головної бази «Вагнера» в Целі під Осиповичами від 23 липня вказують на те, що транспортні засоби, які зараз припарковані на базі «вагнерівців» у Білорусі – це переважно сотні легкових автомобілів, невеликих вантажівок і приблизно 35 напівпричепів.

«Сили «Вагнера» в Білорусі не становлять військової загрози для Польщі чи України, принаймні поки вони не будуть переоснащені механізованою технікою. Навіть тоді вони не становитимуть серйозної загрози для НАТО», – наголосили в ISW.

За даними моніторингового проєкту «Беларускі Гаюн», в Білорусі перебувають понад дві тисячі російських «вагнерівців», а вранці 23 липня до країни прибула їхня десята колона.