Адвокат одного з захоплених Росією військовополонених українських моряків розкрив плани Федеральної служби безпеки Росії щодо судового засідання про продовження арешту полонених: за словами Сергія Бадамшина, ФСБ хоче зробити це засідання закритим.
Як сказав Бадамшин російському агентству «ТАСС», слідство, яке веде ФСБ, просить Лефортовський суд Москви закрити це засідання від засобів інформації й відвідувачів, а також не повідомляти результатів цього засідання без узгодження зі слідчим.
«ФСБ Росії звернулася до суду з позапроцесуальним зверненням із вимогою провести засідання щодо продовження запобіжного заходу в закритому режимі, посилаючись при цьому на таємницю попереднього слідства. Також вони просять не розголошувати результати без узгодження зі слідчим. Ми вважаємо це грубим порушенням принципу відкритості правосуддя», – заявив Бадамшин.
Засідання у справі продовження арешту полоненим має відбутися в Лефортовському суді Москви 15 січня. Для його відвідин до столиці Росії вже прибула уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
Днями в ФСБ Росії заявили, що його слідче управління проситиме суд продовжити термін арешту ще на три місяці, до 26 квітня. Таким чином, загальний термін арешту складе наразі п’ять місяців. Тим часом термін слідства продовжений на цей час до 25 травня.
25 листопада 2018 року російські силовики в міжнародних водах неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях (артилерійських бронекатерах «Бердянськ» і «Нікополь» і буксиру «Яни Капу»), які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону». При цьому, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам. Усі 24 захоплені українці оголосили себе військовополоненими, відмовились давати свідчення і визнавати свою провину в нібито «незаконному перетині Росії».
Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.