Подоляк назвав дві причини, які заважають швидким результатам переговорів із Росією

Михайло Подоляк наразі не бачить підстав для проведення очної зустрічі переговорних груп України та Росії

Переговорний процес між Україною та Росією іде більш повільно, ніж міг би, через дві головні причини, заявив в інтерв'ю Радіо Свобода антикризовий радник голови Офісу президента та член делегації України на переговорах із Росією Михайло Подоляк.

Перша причина, зазначив він, – докази масових воєнних злочинів російської армії в Україні.

«Ми після Стамбульського комюніке отримали абсолютно вичерпні матеріали про прямі воєнні злочини Російської Федерації в Київській області: у цілій низці наших міст і селищ. Це – перше, що суттєво повпливало на емоційний фон. У тому числі повпливало на потенційні країни-гаранти безпеки: США, Британію, Туреччину, – і змінило хід та плин цих переговорів», – пояснив Подоляк.

Друга причина, що вплинула на переговорний процес, – військовий потенціал Росії, яка хоче довести свою силу.

«У Російської Федерації, хто б що не говорив, – ще достатньо ресурсів, щоб проводити активні бойові дії на сході країни, і вони хочуть отримати певні тактичні перемоги для того, щоб показати, що воювати вони вміють, щоб їх продовждували боятись», – розповів антикризовий радник голови ОП.

Загалом, за словами Подоляка, українській делегації дуже важко «сидіти за столом переговорів із представниками середньовіччя».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський виступає за дипломатичний шлях у закінченні війни

Він також зазначив, що наразі не бачить підстав для проведення очної зустрічі переговорних груп України та Росії, як і підстав для особистих преговорів між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним.

Попередня зустріч української та російської делегацій у форматі наживо відбулася у Стамбулі 31 березня. Наразі переговорний процес триває у відеоформаті на рівні робочих підгруп.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.