Парламент Німеччини 13 листопада ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2». Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей «Північного потоку-2» мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.
Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дорогий дешевий газ. Наслідки газової війни Росії й УкраїниРосійський газогін планують добудувати наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.
Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.
Після публікації новини у фракції Зелених Німеччини повідомили Радіо Свобода, що вказана поправка до закону про енергетичну промисловість відтепер усуватиме одну з останніх перешкод для запуску «Північного потоку-2».
«В той час як Російська Федерація не зробила жодних істотних поступок і, тим більше, не надає жодних гарантій щодо майбутнього транзиту газу через Україну. Це призведе до великого занепокоєння не лише в Києві – поготів, що попередні “гарантії” Кремля аж ніяк не були надійними», - йдеться в декларації фракції, яку наводить речник Зелених із зовнішньополітичних питань в німецькому Бундестазі Омід Нуріпур.
США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.