У місті Баня-Лука в Боснії і Герцеговині духовенство Української греко-католицької церкви освятило пам’ятний кам’яний хрест з нагоди 150-ліття від дня народження блаженного УГКЦ, отця Климентія Шептицького. Цей знак, як згадка про Лавру Святого Обручника Йосифа, яка була другим монастирем монахів Студійського Уставу. У 1908 році митрополит УГКЦ Андрей Шептицький неподалік Бані-Луки заклав Студитську лавру і рівно 100 років тому, у 1909 році, Апостольська Столиця на прохання митрополита офіційно заснувала монастир.
У монастирі у 1912-1914 роках отець Климентій Шептицький і отець Леонід Фьодоров готувалися до вступу у чернече життя, тобто проходили новіціят. Обидва греко-католицькі монахи-студити померли мученицькою смертю і Папа Іван Павло ІІ у 2001 році проголосив їх новомучениками (блаженними).
«Митрополит Андрей відновив чин монахів-студитів, спричинився до реформи сестер-василіянок і служебниць, покликав в Україну редемптористів, салезіан, бенедиктинців, єзуїтів і навіть капуцинів. Він вважав, що осередками єдності Церкви мусять стати монастирі. Така концепція мала бути реалізована тут, у боснійській Камениці, коли митрополит Андрей понад 100 років тому засновував Лавру», – зауважив керівник у справах монашества у Львівській архієпархії УГКЦ Юстин Бойко під час вшанування ювілею отця Климентія Шептицького у Боснії.
У місцевій греко-католицькій церкві зберігся унікальний документ – антимінс (освячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі), підписаний митрополитом Андреєм Шептицьким 11 квітня 1913 року. На цьому антимінсі і сьогодні у Бані-Луці під час служби здійснюється таїнство євхаристії (святе причастя).
На заходах з нагоди встановлення пам’ятного хреста і вшанування 150-ти ліття Климентія Шептицького була українська громада Боснії-Герцоговини. У Бані-Луці, яка є адміністративним центром Республіки Сербської (так називається один із країв цієї держави), проживають переважно серби, але є понад 40 українських родин. За офіційною статистикою у Боснії мешкає понад 3 тисячі греко-католиків. Українці з Галичини масово переселялися в Боснію з 1908 року, коли ця територія приєдналася до Австро-Угорщини.