Прем’єр Пакистану назвав жителів Кашміру «жертвами індійського гніту»

Прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан виступає в Музаффарабаді, столиці підконтрольної Пакистанові частині Кашміру, 14 серпня 2019 року

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан у заяві до Дня незалежності країни висловив солідарність із людьми, що живуть у контрольованій Індією частині Кашміру, назвавши їх «жертвами індійського гніту».

«День незалежності – це привід для великого щастя, але сьогодні ми сумуємо через складне становище наших братів у Кашмірі… Я запевняю своїх братів у Кашмірі, що ми їх підтримуємо», – сказав Хан 14 серпня.

Хан також виступив перед законодавчою асамблеєю в підконтрольній Пакистану частині Кашміру, сказавши: «Я буду послом, який підніматиме голос Кашміру в усьому світі».

Президент Пакистану Аріф Алві виступив зі схожою заявою під час церемонії в Ісламабаді, заявивши: «Ми залишилися з ними, ми зараз із ними, і продовжуватимемо бути з ними».

Кашмір фактично розділений головно між Пакистаном і Індією (ще частину утримує Китай), але обидві країни претендують на всю територію і з 1947 року через це вже мали дві війни.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США й ООН занепокоєні подіями в Кашмірі й закликають до стриманості

5 серпня індійський уряд оголосив про намір скасувати особливий статус підконтрольної Індії частині спірного регіону Кашмір, направив туди тисячі військових і зупинив телефонний та інтернет-зв’язок у регіоні.

Пакистан засудив цей крок і назвав його порушенням резолюції ООН. Влада Пакистану вважає, що цей крок, який супроводжувався діями сил безпеки і запровадженням комендантських годин, загрожує міжнародному миру та може призвести до етнічних чисток і геноциду в регіоні, де більшість складають мусульмани.

Індійський уряд заявив 13 серпня, що полегшує режим у Гімалайському регіоні «поетапно» – після того, як влада Індії вдалася до відключення мобільних, наземних та інтернет-мереж. У зверненні до народу 8 серпня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що цей крок дозволить Делі позбутися регіональних «тероризму та сепаратизму».