Генеральна асамблея ООН 16 грудня ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в окупованому Росією Криму. Глава МЗС України Дмитро Кулеба подякував країнам, які проголосували за резолюцію по Криму.
«Щиро вдячний партнерам України за підтримку цьогорічної посиленої резолюції ГА ООН щодо ситуації із правами людини у Криму. Її ухвалення вчергове доводить, що світ солідарний із Україною у невизнанні російської спроби анексії Криму. Резолюція закликає посилити взаємодію у рамках міжнародних структур, аби змусити Росію як окупаційну владу виконувати зобов’язання згідно з міжнародним гуманітарним правом, забезпечити безперешкодний і повний доступ до Криму для міжнародних моніторингових місій», – написав Кулеба у твітері.
Щиро вдячний партнерам України за підтримку цьогорічної посиленої резолюції ГА ООН щодо ситуації із правами людини у Криму. Її ухвалення вчергове доводить, що світ солідарний із Україною у невизнанні російської спроби анексії Криму 1/2
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) December 16, 2020
Документ підтримали 64 країни-члена ООН, проти проголосували – 23 країни, утрималися – 86.
Раніше в МЗС України повідомили, що одним з ключових елементів оновленого проєкту резолюції став заклик про посилення взаємодії в рамках міжнародних платформ для тиску на Росію. Серед важливих положень, за даними відомства, є заклик до припинення кримінального переслідування за ухиляння від військового призову, засудження безкарності за насильницькі зникнення і констатація ролі ФСБ Росії в застосуванні тортур.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія відреагувала на резолюцію ООН щодо мілітаризації нею анексованого Криму
У 2020 році генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш оприлюднив три доповіді про порушення прав людини в Криму. В останньому з них, зокрема, йдеться про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарності причетних до насильницьких зникнень людей, втручанні в професійну діяльність журналістів, примусових переміщеннях і депортації з Криму населення і т.д.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в окупованому Криму – це вигадка.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.