Голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Ерік Мьосе під час пресконференції у Женеві повідомив, що є деякі аспекти, які можуть викликати питання щодо можливого геноциду. Як приклад таких аспектів Ерік Мьосе відзначив висловлювання російських медіа.
«Ми не виявили, що в Україні був геноцид. Але ми, звичайно, стежимо за всіма видами доказів у цій сфері. І ми відзначили, що є деякі аспекти, які можуть викликати питання щодо цього злочину. Наприклад, певні висловлювання у російських медіа, які спрямовані на певні групи. Але ми ще не робимо жодного висновку», – так він прокоментував виявлення можливих ознак геноциду щодо України.
Представниця Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Ясмінка Джумхур повідомила, що деякі дії Росії приводять до висновку, що, можливо стався злочин проти людяності. Зокрема, вона згадала у цьому контексті систематичні атаки по енергетичній інфраструктурі України.
«Це впливає на життя людей, заклади охорони здоровʼя та доступ дітей до освіти. Це серйозно впливає на психічне здоров'я. Це були систематичні атаки на інфраструктуру. Ці два елементи підводять нас до висновку, що, можливо, стався злочин проти людства.
Коли ми говоримо про тортури, то також визнаємо, що виділені на це ресурси, місця й організація підштовхують нас до висновку, що, можливо, стався злочин проти людства», – розповіла Ясмінка Джумхур.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Авіаудари по драмтеатру, випалені будинки, могили на подвірʼях. Хто відповість за вбивства в Маріуполі? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Наміри Кремля: чому війна Росії проти України є геноцидом українського народуГеноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.