Правозахисний центр «Меморіал» назвав брата Навального та інших соратників опозиціонера політичними в’язнями

Олег Навальний заарештований до 23 березня

Правозахисний центр «Меморіал» назвав брата російського опозиціонера Олексія Навального Олега політичним в’язнем. Його заарештували до 23 березня.

Центр вважає політичними в’язнями ще кількох фігурантів так званої «санітарної справи»: Марію Альохіну, Дмитра Барановського, Анастасію Васильєву, Миколу Ляскіна, Любов Соболь, Олега Степанова, Люсю Штейн та Кіру Ярмиш. Більшість з них перебувають під домашнім арештом.

«Ми вважаємо, що кримінальна справа проти них політично мотивована і пов’язане з їхніми політичними переконаннями, а також реалізацією їхнього права на свободу вираження поглядів та свободу зібрань. Їхнє переслідування здійснюється з порушенням права на справедливий судовий розгляд і направлена на примусове припинення опозиційної діяльності і залякування прихильників опозиційного політика Олексія Навального», – заявили в центрі.

Правозахисники закликають звільнити фігурантів справи і притягнути до відповідальності винуватих в їхньому незаконному кримінальному переслідуванні. Справу відкрили 24 січня – на наступний день після акцій на підтримку Навального – за статтею про підбурювання до порушення санітарних норм.

23 січня в Росії відбулися акції з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії з Німеччини, де він проходив лікування після отруєння.

2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.

Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.

Російський опозиціонер Навальний і Україна

Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».

Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.

Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.

Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».

Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального​

У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.

При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.