Офіс генерального прокурора України заявляє, що діє винятково в межах закону та визначених повноважень.
Таким чином у відомстві відреагували на звинувачення Національного антикорупційного бюро України в перешкоджаннях у кількох кримінальних провадженнях.
Зокрема, мова йде про провадження стосовно заволодіння 81 мільйоном гривень Національної гвардії України.
У відомстві запевняють, що генеральна прокурорка Ірина Венедіктова змінила процесуальне керівництво в провадженні відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України. Там підтвердили, що «з забезпечення швидкого, повного, неупередженого, всебічного та ефективного дослідження усіх обставин кримінального провадження» Венедіктова вирішила включити себе до складу групи прокурорів.
Читайте також: Чи радилися у Зеленського, як рятувати заступника Єрмака від НАБУ?Так само до складу групи включили виконувача обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука. Старшим групи став начальник управління САП Андрій Довгань.
«Звертаємо увагу громадськості та Національного антикорупційного бюро України, що зміна групи прокурорів у кримінальному провадженні не впливає на проведення слідчих розшукових дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження правоохоронним органом», – заявили в прокуратурі.
У відомстві нагадали, що у вересні генеральний прокурор підписала повідомлення про підозру чинному народному депутату зі «Слуги народу» Олександру Юрченку як ймовірному учаснику злочинної групи, що отримує неправомірну вигоду за використання покладених на нього законних повноважень та обов’язків.
«Щодо екстрадиції бенефіціарного власника «ВіЕйБі Банку» (Олега Бахматюка – ред.), слід зазначити, що Офісом генерального прокурора дійсно двічі повертались матеріали кримінального провадження до НАБУ. Окрім того, Офіс генерального прокурора неодноразово звертався до НАБУ з проханням надати додаткові відомості та процесуальні рішення, виявлені та прийняті в межах кримінального провадження. Саме за ініціативи генерального прокурора проводилась нарада з керівниками НАБУ та САП щодо наявних процесуальних порушень, які можуть поставити під загрозу кінцевий результат у вигляді законного кримінального переслідування підозрюваного», – зазначили в прокуратурі.
Читайте також: Чи вплине на Ситника рішення Ради розширити підстави для звільнення директора НАБУ?Офіс генерального прокурора стверджує, що причинами відмов у направлені матеріалів до іноземної держави стала низка законних підстав:
- у липні 2020 року матеріали до НАБУ були повернуті у зв’язку із наявністю судового рішення від 5 червня 2020 року, відповідно до якого Офіс генерального прокурора зобов’язаЛИ скасувати постанову, яка дозволяла продовжувати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні;
- підставою для повернення матеріалів до НАБУ у листопаді 2020 року стало порушення норм національного та міжнародного законодавства під час прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення у кримінальному провадженні, на підставі якого підозрюваного мали б позбавити волі. За наявності таких порушень, орган досудового розслідування надав би підозрюваному можливість фактично уникнути екстрадиції та звинувачувати всі державні органи в упередженому переслідуванні та порушенні прав.
Офіс генерального прокурора переконує, що після усунення процесуальних порушень представниками НАБУ готовий направити їх до компетентних органів іноземної держави для затримання Бахматюка та його подальшої екстрадиції в Україну.
В Офісі генерального прокурора також відповіли на звинувачення у відмові заміни прокурора у провадженні стосовно формули «Роттердам +».
«Слід зазначити, що протягом слідства жодними особами не висловлювалось сумнівів щодо його ефективності та не поставало питання необхідності заміни прокурора у провадженні, в тому числі і у зв’язку із його можливою зацікавленістю в унеможливленні публічного судового розгляду протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів», – додали в ОГП.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Далі буде»: керівник НАБУ розповів – як працюватиме бюро після рішення КСУ«Однак відразу після прийняття прокурором САП Віталієм Пономаренком рішення про закриття кримінального провадження виникла низка питань щодо ефективності слідства та нагальної потреби у заміні прокурора у провадженні», – зазначили в прокуратурі.
Там зауважили, що 11 листопада Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні заяви детективів НАБУ про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі формули «Роттердам +». Наразі питання про необхідність заміни прокурора в цьому кримінальному провадженні вивчається, остаточне рішення мають ухвалити після повної та всебічної перевірки усіх обставин справи.
«Наразі вбачається, що НАБУ вчиняються спроби приховати неефективне досудове розслідування, перекладаючи звинувачення на прокурорів САП та Офіс Генерального прокурора, водночас намагаючись без наявності необхідних достатніх доказів та їх переконливості скерувати кримінальне провадження з обвинувальним актом до суду. При цьому в нашому розпорядженні лишаються лише 2 дні зі встановленого ст. 219 КПК України строку досудового розслідування», – заявили в прокуратурі.
Офіс генерального прокурора звинувачує НАБУ в спробах публічної дискредитації.
У прокуратурі вважають, що «спотворення Національним антикорупційним бюро реальних фактів може свідчити про намагання приховати неефективність здійснених досудових розслідувань та використання ЗМІ з метою тиску на генерального прокурора для прийняття тих чи інших процесуальних рішень».