В Одесі побили головного режисера Одеського національного академічного театру опери та балету Євгена Лавренчука – напад стався в грудні 2020, але режисер розповів про нього тільки зараз. Сам Лавренчук пов’язує напад зі своїм бажанням брати участь у конкурсі на посаду художнього керівника-директора Одеської опери.
Як написав у фейсбуці сам Лавренчук, в жовтні 2020 року він отримував анонімні телефонні погрози – йому радили «валити з театру». Потім він розповів про свій намір брати участь у конкурсі директорці Одеської опери Надії Бабіч.
«Моя відповідь була позитивною, оскільки бачу перспективи творчого розвитку театру, маю відповідну освіту, кваліфікацію та досвід, тим не менше, мною була заявлена готовність та бажання йти з нею у парі за будь-яких результатів конкурсу», – написав Лавренчук 1 березня.
У грудні 2020 року на Лавренчука напали. На камерах відеоспостереження було видно, що двоє виконавців слідкували за ним через вікно, потім дочекались на вулиці і напали на режисера.
«Мені стало відомо, що до солістів Одеської опери зверталися представники дирекції та працівники наближені до керівництва театру з вимогами підписувати наклеп на мене, про мою непрацездатність, відсутність таланту тощо. Майже всі артисти відмовились це робити, за що їм від мене низький уклін», – пише Лавренчук. Він також додав, що 10 лютого йому повідомили, що з 15 березня 2021 театр розриває з ним контракт і він більше не буде виконувати обов’язки головного режисера. Лавренчук працює в театрі з 2018 року.
2 березня керівництво Одеського оперного театру прокоментувало заяву Лавренчука. В офіційній заяві установи мовиться, що Лавренчук сам двічі подавав заяву про звільнення, а також звинуватили у тому, що він не зміг створити режисерську концепцію театру та мав конфлікти з виконавцями.
Сам Лавренчук в коментарі Радіо Свобода заперечив ці звинувачення – каже, що із виконавцями і артистами в нього конфліктів не було, а серед персоналу непорозуміння – це звична справа, яку можна вирішити в робочому порядку. За його словами, він дійсно двічі подавав заяву про звільнення, але робив це для того, щоб показати, що він не тримається за посаду.
«Я це роблю щороку, тому що в мене щороку претензії до керівництва. Щороку я розв’язував руки керівництва, щоб показати, що я не тримаюсь за посаду. Я працюю доти, поки я вигідний. Але не тоді, коли це доходить до тої межі, як зараз», – заявив Лавренчук. Говорити ж про відсутність режисерської концепції може тільки людина із режисерської освітою, зазначив він.
На сайті Одеської опери також оприлюднили документи, які свідчать про судовий позов Українського культурного фонду до благодійної організації Євгена Лавренчука «Благодійний фонд Одеської національної опери» – від нього вимагають повернути близько 700 тисяч гривень за нездійснену реалізацію проекту «Український інклюзивний хор та оркестр».
Лавренчук повідомив Радіо Свобода, що ще 28 грудня 2020 вони дійшли згоди із УКФ і підписали угоду про повернення грошей. Згідно із угодою вони мали повернути гроші до 31.12.2020, але це було нереально, каже режисер. Тому, за словами Лавренчука, був позов в суд, але йому одразу сказали, що в суді укладуть мирову угоду.
«Листи УКФ до фонду були відкриті театром – вони це довели своєю публікацією. Це пошта організації, якою я керую, її адреса збігається з місцем реєстрації театру, але це інша організація. Зараз ми повертаємо гроші згідно з графіком. Вже повернули 200 тисяч гривень і повертаємо ще», – заявив він.
Ще одним звинуваченням з боку керівництва стало те, що театр оплатив лікування після нібито побиття Лавренчука в липні 2020 року. «Це не було побиття, я просто впав. Мені запропонували оплатити лікування, я погодився. А вони написали безапеляційно, що в липні мене вже побили», – говорить Лавренчук. Він заявив, що не впевнений, чи буде брати участь в конкурсі на посаду генерального директора-художнього керівника.
Надія Бабіч обіймає посаду директора Одеського національного академічного театру опери та балету з 2010 року. Вона почала працювати ще до того, як призначення на цю посаду стали можливими тільки через конкур. В 2021 році термін її контракту закінчується і Бабіч, якщо вона захоче продовжувати працювати, буде змушена брати участь у відкритому конкурсі.