Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії 4 жовтня.
Її отримають Мунґі Бавенді з Масачусетського інституту технологій, Льюїс Брюс із Колумбійського університету та Алексей Екімов з компанії Nanocrystals Technology Inc., Нью-Йорк. Їх відзначили за «відкриття та синтез квантових точок».
Як пояснює Нобелівський комітет, хоча фізики «давно знали», що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але в той час було майже неможливо працювати в нановимірах. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.
Екімов успішно створив квантові ефекти залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі у 1980 році. Кількома роками пізніше Брюс став першим науковцем у світі, який довів наявність залежних від розміру квантових ефектів у частинках, що вільно плавають у рідині.
У 1993 році Бавенді «здійснив револцію» у хімічному виробництві квантових точок, що дозволило створити майже досконалі частинки.
Читайте також: Нобелівську премію з фізики отримають троє науковців за дослідження електронів
«Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин», – йдеться в заяві комітету.
Дослідники припускають, що в майбутньому квантові точки можуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, більш тонких сонячних батарей і зашифрованого квантового зв’язку.
Торік Нобелівську премію з хімії отримали вчені зі США Каролін Бертоцці та Баррі Шарплес, а також данець Мортен Мелдал «за розробку методів клік-хімії та біоортогональної хімії».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нобелівську премію з медицини присудили за внесок у розробку вакцини від COVID-19