У Німеччині 23 лютого відбудуться дострокові вибори після розпаду лівоцентристської коаліції канцлера Олафа Шольца, повідомляє агенція DPA з посиланням на джерела.
Парламентські лідери найбільших політичних партій країни – Соціал-демократичної партії (СДПН) Шольца та консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) – досягли домовленості про графік проведення виборів, повідомили dpa джерела з обох сторін.
Як очікується, 16 грудня Шольц винесе питання про вотум довіри до Бундестагу, нижньої палати парламенту – якщо він провалить голосування, президент Франк-Вальтер Штайнмаєр може призначити вибори протягом 60 днів.
Угода була досягнута після тижня суперечок у Берліні після того, як Шольц 6 листопада звільнив свого міністра фінансів Крістіана Лінднера з партії Вільних демократів (ВДП), що призвело до виходу партії з тристоронньої коаліції, яка прийшла до влади в 2021 році. Вихід партії Вільних демократів – результат багатомісячних запеклих переговорів щодо запропонованого урядом бюджету на 2025 рік – залишив канцлера без більшості в Бундестазі і фактично нездатним керувати країною.
Шольц спочатку пропонував провести вотум довіри в січні, однак він зіткнувся з величезним тиском з боку опозиційних партій, які вимагали перенесення термінів на тлі вимог бізнес-лідерів провести швидкі вибори, щоб забезпечити лідерство і напрямок для економіки країни, яка перебуває в скрутному становищі.
Суперечка розгорілася після того, як головна виборча посадова особа Німеччини, Федеральна уповноважена з питань виборів Рут Бранд, попередила, що проведення негайних виборів буде пов’язане з «непередбачуваними ризиками», підкресливши потенційні проблеми з друком виборчих бюлетенів і необхідність забезпечити безпеку голосування.
Оскільки ХДС та її баварська сестринська партія, Християнсько-соціальний союз (ХСС), сповнені рішучості закріпити свою явну перевагу на виборах, Бранд зіткнулася з критикою за втручання в демократичний процес. Шольц виступив за відтермінування виборів, оскільки він має намір ухвалити низку законопроєктів, які все ще проходять через парламент. Серед них – ключова реформа, спрямована на посилення захисту Конституційного суду країни на тлі зростання популістських партій, таких як ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD).
Чергові вибори у Німеччині мали відбутися у вересні 2025 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Уряд Німеччини заявив, що «повністю відданий» підтримці України, попри плани скоротити бюджет