Європейський суд з прав людини повідомив представника Росії про прийняття до розгляду справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.
Скарга Навального була подана в суд на наступний день після його госпіталізації в Омську в серпні 2020 року, випливає з опублікованого судом документу. У ній адвокати Навального вимагають визнати, що стосовно нього була порушена друга стаття Європейської конвенції з прав людини, яка декларує право на життя. У жовтні стало відомо, що вона доповнена і прийнята до розгляду.
Як заявив глава російської правозахисної групи «Агора» Павло Чіков, суд вимагає від Росії пояснень, зокрема, чи виконала влада зобов’язання ефективно розслідувати справу про отруєння.
Раніше суд у Томську визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні Навального. Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе погано 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Американський закон вимагає від Білого дому відповіді на отруєння Навального. Чому цього не сталося?
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.