НАТО розгляне можливість модернізації своїх систем протиракетної оборони як відповідь на розгортання нової російської ракети середньої дальності і запланованого на перші числа серпня виходу Москви з договору про обмеження ракет середньої і малої дальності від 1987 року.
Дзеркальна відповідь Москві, що полягає у створенні власних ракетних засобів наземного базування, в трансатлантичному союзі вважають малопривабливою альтернативою, повідомляє The New York Times, посилаючись на слова кількох європейських представників.
На даний час система ПРО західного альянсу націлена на відбиття загроз на ракетних напрямках поза зоною відповідальності НАТО, перш за все, з боку Ірану. Переорієнтування протиракетної оборони на Росію може викликати глибокий розкол всередині Північноатлантичного союзу, не кажучи вже про різко негативну реакцію Кремля, який давно стверджує, що натовський комплекс ПРО в Румунії і споруджуваний об’єкт у Польщі направлені проти ракетного арсеналу Росії і становить собою джерело нестабільності в Європі.
«Це непоправно зіпсує відносини з Москвою і обернеться реальної ескалацією напруженості», – наводить The New York Times думку колишнього співробітника Пентагону Джеймса Таунсенда.
Сполучені Штати, заручившись підтримкою НАТО, оголосили в лютому, що виходять з Договору про ракети середньої і малої дальності через його порушення російською стороною. Засідання Ради НАТО – Росія, що проходить зараз у Брюсселі дає Москві останній шанс врятувати договір, знявши з озброєння крилату ракету 9М729 «Новатор», відзначають джерела The New York Times.
Як пише газета, якщо 29 членів альянсу не зможуть домовитися про перепрофілювання ПРО, яка протистоїть міжконтинентальним балістичним системам, то у них залишиться компромісний варіант у вигляді створення вузькоцільових комплексів із перехоплення російських крилатих ракет. Ці комплекси, імовірно, будуть оснащені сучасними засобами ураження, що використовують мікрохвильову і лазерну енергію.