За перші три місяці 2021 року на активістів та правозахисників нападали, погрожували чи залякували 30 разів порівняно з 26 випадками торік – про це йдеться в доповіді, яку Центр прав людини ZMINA презентував 27 квітня.
За словами дослідниці організації Анастасії Москвичової, найбільш ризикованими у січні-березні 2021 року виявилися акції із захисту прав жінок, прав ЛГБТ-спільноти та антикорупційні діяльність.
У січні зафіксували дев’ять випадків, вісім – у лютому, 13 – у березні. З них 14 мали місце в Києві. Дослідники класифікували інциденти так:
- фізичні напади – шість випадків
- знищення чи пошкодження майна – шість
- залякування та погрози – шість
- дискредитація – шість
- перешкоджання мирним зібранням – три
- юридичне переслідування – два
- порушення приватності – один
- незаконний обшук – один
Як «порушення приватності» правозахисники розцінили ймовірне стеження за адвокатом Романом Маселком співробітниками поліції.
«Варто зазначити, що в багатьох випадках йшлося про декілька видів переслідування одночасно, наприклад, коли нападу передували погрози. Тоді для статистики враховувався той вид переслідування, що видавався найбільш значущим для конкретного випадку», – йдеться в доповіді.
У презентації взяли участь кілька громадських діячів, які зазнали нападів чи переслідування. Серед них – голова ініціативи «Захистимо Протасів Яр» Роман Ратушний, який провів кілька тижнів під домашнім арештом після акції під Офісом президента. У попередні роки Ратушний отримував погрози за свою протидію забудові Протасового Яру.
Активіст стверджує, що, попри скасування арешту, дільничний поліцейський досі відвідує його квартиру з метою перевірки. Правозахисники розцінюють справу проти Ратушного як політичне переслідування.
Роман Ратушний під Печерським судом, Київ, 26 березня 2021 року
Ще одна учасниця – засновниця фонду «Дача» Наталія Оніпко. Вона розповіла про опір сусідів зведенню будинку для реабілітації онкохворих дітей в Солом’янському районі.
За словами Оніпко, з перших же днів проєкту почали погрожувати.
«Наші здорові діти не повинні бачити ваших нездорових», – зацитувала активістка.
На початку квітня недобудований будинок підпалили невідомі. Всередині були робітники, але ніхто з них не постраждав.
Участь у презентації також взяв голова Миколаївської асоціації ЛГБТ «ЛіГА» Олексій Альохін, який розповів про погрози та залякування з боку ультраправих організацій на адресу учасників організації.
Читайте також: З України видворяють білоруського анархіста, якого переслідували на батьківщині – активісти
Як порушення права на мирні зібрання правозахисники розцінили затримання учасників акції «Проти ультраправого терору» у Києві в січні за нібито порушення карантинних обмежень.
«19 січня 2021 року в Києві поліція перешкоджала проведенню мирної акції проти безкарності за насильство з боку ультраправих, яка щороку відбувається до дня загибелі в Москві активіста Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабурової. Було затримано 13 учасників акції, зокрема одного неповнолітнього. При затриманні поліція застосовувала силу: затриманим викручували руки, декого несли до автобуса», – йдеться в звіті.
За словами Москвичової, зрештою суд виправдав усіх затриманих.
Голова правління Центру ZMINA Тетяна Печончик назвала найбільш відомою справою справу Сергія Стерненка, яку правозахисники вважають політично вмотивованою. Вона згадала про затримання учасників акції під Офісом президента 23 лютого, в день оголошення вироку.
Your browser doesn’t support HTML5
Справа Стерненка. Відео сутичок під Офісом президента
Учасники презентації висловили думку, що поліція не розслідувала належним чином напади та погрози щодо них.
«Поліція просто не робить свою роботу», – стверджує Печончик.
Національна поліція наразі не коментувала цю доповідь.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Правозахисники: 18 країн здійснювали страти під час пандемії