Представники Азербайджану і Карабаху домовилися продовжувати переговори після безрезультатної зустрічі 21 вересня

Місцеві жителі зібралися біля будівлі муніципалітету після повідомлень про стрілянину в Степанакерті, Нагірний Карабах, 21 вересня 2023 року

Перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.

21 вересня в офісі президента Азербайджану Ільгама Алієва заявили, що двогодинна зустріч «пройшла в конструктивній і мирній атмосфері» за участю російських миротворців.

У відомстві додали, що обидві сторони домовилися про подальші переговори.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вірменія: протестувальники штурмували будівлю уряду, є затримані

Лідери сепаратистів також заявили за підсумками зустрічі, що вони готові продовжувати переговори з владою Азербайджану.

«Сторони особливо наголосили на необхідності обговорення всіх наявних питань у мирній обстановці, відзначивши готовність продовжити зустрічі», – йдеться у повідомленні.

Баку сподівався консолідувати здобутки свого 24-годинного військового наступу 19-20 вересня, який різко змінив політичні розрахунки на Кавказі, водночас етнічне вірменське керівництво в регіоні, за повідомленнями, вимагало гарантій перед тим, як їхні війська складуть всю свою зброю.

Повідомлення про стрілянину у фактичній столиці Нагірного Карабаху, Степанакерті і слова жителів про «стан паніки» підкреслили продовження напруженості, в той час як почалися потенційно історичні переговори.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нагірний Карабах: Азербайджан заявив про домовленість щодо припинення вогню

Рада безпеки ООН має провести екстрене засідання для обговорення кризи в Нагірному Карабасі пізніше 21 вересня.

Раніше повідомлялося, що на зустрічі обговорювали «питання, поставлені азербайджанською стороною» щодо реінтеграції вірменської громади Карабаху, а також «питання забезпечення життєдіяльності населення Нагірного Карабаху в рамках Конституції Азербайджану».

Баку очікує переходу під свій контроль усієї території колишньої автономії, яка з кінця 1980-х не підкорялася владі Азербайджану. Президент Ільгам Алієв заявив, що країна відновила свій суверенітет за підсумками операції в Карабаху.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Нагірному Карабаху загинув заступник командувача підводних сил Північного флоту Росії

Переговори були анонсовані 20 вересня після того, як представники фактичної влади Нагірного Карабаху заявили про припинення вогню, умови передбачають розпуск підконтрольних Степанакерту (азербайджанська назва – Ханкенді) військових формувань та передачу ними важкої техніки азербайджанській владі.

У Вірменії тривають протести проти рішення уряду не чинити опору азербайджанській армії під час її операції в Карабаху. З початку 1990-х і до 2018 року, коли до влади в результаті масових протестів прийшов Нікол Пашинян, керівники країни переважно були уродженцями Карабаху або ветеранами війни на цій території.

Територія Нагірного Карабаху за міжнародним правом є частиною Азербайджану. Населення регіону переважно становлять етнічні вірмени. Вони проголосили незалежну республіку, цього не визнала жодна з країн світу, в тому числі й Вірменія. Сторони конфлікту звинувачували одна одну в етнічних чистках.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нова війна на Кавказі? Ось що відбувається у Нагірному Карабаху