Генеральна прокуратура Азербайджану просить Україну запобігти транспортування етнічних вірмен до Карабаху.
З відповідним закликом генеральний прокурор Азеребайджану Камран Алієв звернувся також до США, Канади, Австралії, Німеччини, Росії, Грузії, Білорусі, Узбекистану, Уругваю, Іраку, Ірану, Аргентини, Бразилії, Болгарії, Польщі та до міністрів юстиції Лівану, Греції, Сирії та Франції.
«У результаті здійснення Збройними силами Азербайджанської Республіки контрнаступальних заходів вірменські військові сили втратили частину своїх позицій, у зв’язку з чим Вірменія закликала вірмен, які проживають за кордоном, взяти участь у збройному конфлікті з метою збільшення своєї живої сили», – заявили в прокуратурі.
Азербайджанська сторона впевнена, що етнічні вірмени отримають бойові навики й після повернення до країн свого проживання «можуть представляти реальну загрозу громадській безпеці».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях«Був запит на проведення превентивних заходів для запобігання транспортуванню терористів із закордонних краї в Азербайджан і притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності», – додали в прокуратурі.
Україна та Вірменія наразі не коментували заяву генеральної прокуратури Азербайджану.
З часу поновлення активних бойових дій 27 вересня обидві сторони повідомили про 244 загиблих, включно з 60 цивільними. Але фактична кількість жертв, як очікується, буде значно більшою, оскільки обидві сторони стверджують і про значні військові втрати.
Your browser doesn’t support HTML5
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.