У Національному антикорупційному бюро заявили, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури втретє закрив справу, відому як «Роттердам +».
У НАБУ заявили 9 квітня, що оскаржать і це рішення прокурора Віталія Пономаренка, а також закликають генеральну прокурорку Ірину Венедіктову замінити цього прокурора САП у цій справі, як твердять у бюро, «з огляду на очевидну заангажованість і необ’єктивність прокурора».
НАБУ нагадало, що два попередні рішення прокурора САП про закриття цієї справи були скасовані прокурором вищого рівня і судом.
У бюро вважають, що сукупність зібраних доказів у цій справі дозволяє передати її до суду, щоб той визначив обґрунтованість звинувачень у справі. НАБУ вважає, що в ній ідеться про заподіяння державним і громадським інтересам «багатомільярдних збитків у зв’язку з прийняттям і застосуванням формули «Роттердам +».
29 січня генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова анонсувала проведення службової перевірки діяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталія Пономаренка через друге закриття ним справи «Роттердам +».
22 січня Спеціальна антикорупційна прокуратура підтвердила Радіо Свобода друге закриття справи, відомої як «Роттердам+».
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 21 січня ввечері повідомило, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+». НАБУ заявило, що оскаржить це рішення.
Крім того, інше провадження в справі, відомій як «Роттердам +», закрив і Антимонопольний комітет України, про що він повідомив 18 грудня 2020 року.
Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовилося в повідомленні.
Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ) електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.
Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.
Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».
Перед тим, 17 листопада 2020 року, НАБУ підтвердило, що розслідування було відновлене за рішенням Вищого антикорупційного суду України, який 27 жовтня 2020 року постановив поновити розслідування схеми постачання вугілля «Роттердам +» після того, як 24 вересня той же ВАКС, навпаки, відхилив скаргу на перше рішення САП закрити головну частину цієї справи, ухвалене 28 серпня 2020-го.
Формула розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, неформально відома як «Роттердам +», є нині предметом гострих суперечностей щодо того, чи привела вона до заподіяння збитків, і низки розглядів. Зокрема, справу щодо цієї формули розслідує Національне антикорупційне бюро України. Сторони посилаються на різні експертизи, які чи підтверджують такі збитки, чи спростовують їх.
Ця формула, одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.
Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.
Як казав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.
Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.
За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.
Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.
Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.
Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Формула «Роттердам +» і її наслідки: коротко про головнеУ НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».
Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків протягом 2016–2017 років. На початку серпня 2020 року в НАБУ стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», за весь період її чинності становить уже 39 мільярдів гривень.
Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявляв, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що експертизи з цього питання тільки були призначені.
А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.