2022 і 2023 роки були «роками втрачених можливостей» для ЗСУ у війні проти Росії. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив колишній головнокомандувач Збройних Сил України (2014–2019 рр.) Віктор Муженко, даючи оцінку роботі тодішнього головкома Валерія Залужного.
Він наголосив, що «ухвалення більш ефективних рішень могло б змінити хід війни на користь України». Зокрема, Муженко відзначив весняну кампанію 2022 року.
«Березень місяць-квітень місяць 2022 року відвід військ з Києва і втрачено можливість розгромити російське угруповання на правому березі Дніпра в районі Херсону. Для цього потрібно було ухвалити відповідні рішення завчасно або своєчасно, здійснити перекидання певного комплекту військ, і ми могли це питання, на мою думку, тоді, у нас були шанси це вирішити. Ми до цього прийшли аж через пів року, восени 2022 року», – пояснив Муженко.
Колишній головнокомандувач також прокоментував Харківську операцію осені 2022 року, яку назвав «успішною, проте недооціненою в контексті подальшого розвитку ситуації».
«Коли ми провели дуже таку вдалу операцію, успішну операцію за великим рахунком, але не змогли її своєчасно переформатувати в оборонну і таким чином відвести відповідний штурмовий компонент, мобільний компонент наший військ для дій на інших напрямках. Ми тоді могли б утримувати ініціативу. Цього не було зроблено і ініціатива була втрачена вже, перейшли в оборонні бої», – каже Муженко.
Особливу увагу Муженко приділив контрнаступу 2023 року, який, за його словами, «взагалі не слід було планувати». Він наголосив, що «замість витрачання резервів необхідно було зосередитися на їх формуванні».
«На мою думку, потрібно було за цей час сформувати резерви. І це створило нам проблеми, у тому числі вже 2024 року. Тому що ті військові організми, а це рівня корпус, рівня бригада, рівня якогось там угруповання з 5-7 бригад і таке інше, навіть більше, просто були сточені за час цього контрнаступу», – каже Муженко.
Муженко також зазначив, що «з осені 2023 року російські війська перейшли у наступ, внаслідок чого Україна втратила стратегічно важливі оборонні рубежі, зокрема Авдіївку та Очеретине». На його думку, «це ускладнило ситуацію на Донецькому напрямку, що залишається актуальним і сьогодні».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Генштаб: за минулу добу на фронті відбулось понад 160 бойових зіткненьПовномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.