Основне завдання закону – не мобілізація, а облік: Костенко розповів, для чого ухвалили мобілізаційний закон 

Основним завданням закону про мобілізацію не є мобілізувати українців до війська, а поставити людей на військовий облік, каже Роман Костенко

Основним завданням закону про мобілізацію не є мобілізувати українців до війська, а поставити людей на військовий облік. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода Live») заявив народний депутат від «Голосу», секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

«Закон «про мобілізацію» взагалі не може допомогти мобілізації. Його основна задача – це не мобілізація, а те, що ми маємо поставити людей на облік. Оце було завдання для країни: взагалі побачити, що ми можемо. Скільки в нас людей є, скільки з них придатних, скільки непридатних, скільки осіб з інвалідністю, скільки виїхало. Ми взагалі маємо зрозуміти, який в нас людський потенціал. Хто може економіку тримати, хто може воювати, хто не може. І він ( закон – ред.) має виконати цю функцію», – каже Костенко.

За словами нардепа, закон про мобілізацію містить необхідні передумови, щоб взяти на облік військовозобовʼязаних. Це, як стверджує Костенко, не означатиме негайний призов до війська.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Порушення при врученні повісток: резонансні інциденти та реакція влади

«Там (у законі – ред.) є конкретно 60 днів для того, щоб люди стали на військовий облік. Це не означає, що цих людей одразу візьмуть і відправлять на фронт. Це означає те, що ми як країна будемо в базі цих людей бачити», – пояснює Роман Костенко.

Також Костенко заявив, що закон про мобілізацію не має на меті поповнити лави Збройних сил до початку можливого наступу Росії у травні. За його словами, перші призовники, які підпадають під закон, долучаться до війська восени.

«Ті, кого стосуватиметься цей закон, вони десь прийдуть на осінь. Але в нас мобілізація не зупинялася. Вона йде, і вона почала останнім часом покращуватися. Тому я думаю, що ті люди, які постійно приходять і стають на захист держави, якраз вони будуть готові до того часу», – прокоментував Костенко.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чоловіки у віці 18-60 років. Що за новим законом про мобілізацію мають зробити військовозобов’язані