Влада Білорусі розкритикувала Міжнародну федерацію хокею з шайбою (IIHF) за рішення перенести чемпіонат світу з Мінська з міркувань безпеки на тлі жорсткого придушення урядом протестів проти результатів президентських виборів минулого року.
Урядовий оргкомітет назвав рішення «необґрунтованим», а глава Федерації хокею Білорусі Дмитро Басков назвав «гідним жалю» те, що міжнародна федерація вирішила не проводити турнір у Мінську.
«Це рішення створює прецедент, коли спортивні турніри, покликані об’єднувати країни й народи, сприяти миру і єдності в дусі олімпійських принципів, можуть перетворитися на інструмент розбіжностей і тиску на догоду інтересам політиків», – мовиться у заяві оргкомітету.
Читайте також: Škoda не спонсоруватиме Чемпіонат із хокею-2021, якщо Білорусь буде співорганізатором
Міжнародна федерація хокею з шайбою забрала у Білорусі право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися у Мінську та Ризі. У федерації заявили, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Рада IIHF постановила, що наразі в Білорусі неможливо гарантувати безпеку команд, глядачів та чиновників. Місце проведення змагань мають визначити пізніше.
Чемпіонат світу з хоукею мав пройти у Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня.
18 січня парламент Латвії відхилив можливість проведення ЧС-2021 разом із Білоруссю.
«Латвія відкидає будь-яку можливість проведення чемпіонату з хокею разом з Білоруссю, оскільки за нинішніх обставин, коли в Білорусі відбуваються жорстокі репресії, організація спортивного заходу такого масштабу в Мінську неприпустима», – цитує портал delfi.lv голову комісії Річардса Колеса.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Білорусь позбавили права проводити Чемпіонат світу з хокею
Різні європейські неурядові організації закликали IIHF перенести Чемпіонату світу 2021 з Мінська через напружену політичну ситуацію в Білорусі.
11 січня Олександр Лукашенко заявив, що Міжнародна федерація хокею з шайбою зазнала тиску через ситуацію навколо ЧС у Білорусі.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.