Видання «Медуза» подало позов до Замоскворецького суду Москви про скасування рішення Міністерства юстиції Росії щодо внесення видання до списку ЗМІ – «іноземних агентів», повідомив адвокат організації «Правозащита Открытки» Сергій Бадамшин.
За його словами, основне в позові – «неправомірне втручання в право на свободу слова, відсутність будь-якого зв’язку між фінансуванням і створюваним контентом (редакція в своїй політиці незалежна від спонсорів), дискримінація ЗМІ і вихід РФ за межі своєї юрисдикції».
«Медуза» – російське інтернет-видання, редакція якого з моменту заснування зареєстрована у Латвії. 23 квітня Міністерство юстиції Росії внесло «Медузу» в список ЗМІ – «іноземних агентів».
Своє рішення Мін’юст Росії пояснює «виконанням вимог чинного законодавства Російської Федерації». Після цього редакція «Медузи» оголосила про збір донатів, бо рекламодавці відмовилися від співпраці з виданням через статус «іноагента».
Речник президента Росії Дмитро Пєсков, відповідаючи на питання журналістів про рішення Мін’юсту і що це може призвести до закриття видання, заявив, що «сучасний ринок інформації побудований так, що зникнення будь-якого засобу масової інформації не буде сильно відчуватися».
За його словами, рішення відомства підлягає виконанню, видання ж може продовжувати діяльність і вимагати від Мін’юсту аргументацію.
У реєстрі так званих «ЗМІ – іноземних агентів» у Росії станом на 30 квітня було 18 позицій, серед них Радіо Свобода, його регіональні проєкти й інші проєкти медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, а також п’ять громадян Росії – фізичних осіб, серед них – троє журналістів, які співпрацюють із Радіо Свобода.
Президент медіакорпорації Джеймі Флай заявив, що тиск російської влади на редакцію пов’язаний із тим, що вона продовжує надавати своїм читачам, глядачам і слухачам об’єктивну інформацію в той час, коли Кремль намагається обмежити до неї доступ.
Внесення ЗМІ в список «іноземних агентів» у Росії накладає на нього необхідність вести регулярну і дорогу фінансову звітність, реєструвати російську юрособу і присвячувати більшу частину матеріалів згадці свого «агентурного статусу».