Римський статут, який лежить в основі роботи Міжнародного кримінального суду, Україна ратифікує після війни, тому що внаслідок внутрішніх проблем з комунікаціями в українських військових сформувалось хибна думка про цей документ, яку неможливо змінити в умовах воєнного стану. Про це у коментарі Радіо Свобода сказав міністр юстиції Денис Малюська.
«Навколо Римського статуту тривалий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це «б’є по українським військовим, по добровольцям», що їх «почнуть заарештовувати за кордоном». Все це – інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину, – можливо, якимось чином росіяни», – вважає міністр юстиції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ОП розповіли, коли Україна може ратифікувати Римський статутОкрім того, за словами Малюськи, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.
Наприкінці травня заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що саме через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.
«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив заступник голови ОП.
Наприкінці березня правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch наприкінці квітня.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
Водночас Римський статут передбачає можливість, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву.
Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Прокурор Міжнародного кримінального суду анонсував відкриття офісу в Києві