Сьогодні у Львові вшановують пам’ять кримських татар – жертв примусової депортації з історичної батьківщини, Кримського півострова, яка розпочалася в травні 1944 року.
На площі Ринок перед міською Ратушею підняли прапор кримських татар і хвилиною мовчання вшанували жертв сталінської депортації.
«Ми пам’ятаємо і не забули. Нам не дають забути, бо геноцид триває, а це арешти, вбивства, репресії. Боротьба триває в нових формах, але ми не заспокоїмося, поки не буде встановлена справедливість щодо кримськотатарського народу. Нам дуже важлива підтримка, тому кримськотатарський народ зараз не один зі своїм горем і проблемами, поруч є український народ. У різних містах люди вийшли на акції. У Криму кримські татари отримали від російської окупаційної влади листи-попередження з забороною виходити сьогодні на акції і нагадати громадянам, що було 77 років тому», – каже в коментарі Радіо Свобода Ернест Абкелямов, голова культурного кримськотатарського центру у Львові.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Помирали цілими сім'ями»: спогади очевидців про депортацію кримських татарУ центрі Львова відкрили вуличну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». На банерах представлені фотографії історичних для кримських татар місць, розповідається про традиції, побут, про політичних, культурних і наукових діячів-кримських татар ХІХ–ХХІ століть, зокрема про Номана Челебіджихана, першого голову Директорії та директора юстиції проголошеної у 1917 році Кримської Народної республіки. Челебіджихан був розстріляний у 1918 році більшовиками, які захопили Крим. Львів’яни і гості міста можуть дізнатися історії інших відомих кримських татар – Велі Ібраїмова, Сулеймана Сулькевича, Джафера Сейдамета, сучасних політичних і громадських діячів.
У музеї «Територія Терору» в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу покажуть документальний фільм «Свідки геноциду 1944-го року», автором якого є Кримськотатарський ресурсний центр.
Сьогодні у Львові проживає близько 1200 кримських татар, які вимушені були покинути півострів у 2014 році. Серед них і Сусанна Зейнідінова.
«Кожного року я згадую дуже емоційно та болісно в цей день трагедію моєї родини. Після 18 травня 1944 року, на думку тодішньої влади, з Арабатської стрілки були виселені всі кримські татари. Насправді на косі Арабатської стрілки залишились кілька сімей кримських татар, але через два місяці владі повідомили про їхнє перебування, і тоді відомством держбезпеки СРСР було ухвалене рішення повантажити ці сім’ї на баржу і втопити в Азовському морі», – каже кримська татарка Сусанна Зейнідінова.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Меджліс просить уникати розваг у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травняУ травні 1944 року тоталітарний режим Йосипа Сталіна організував і здійснив силами НКВС спецоперацію з примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Людей заганяли в товарні вагони та везли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Кримських татар тоді оголосили «зрадниками» і звинуватили у «пособництві ворогу» під час Другої світової війни.
Справжньою причиною примусової депортації, на думку більшості істориків, було те, що СРСР хотів захопити частину території Туреччини і отримати контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому сталінська влада «зачищала» Крим від кримських татар і Кавказ від тюрків і калмиків як «ненадійного елемента».
НКВС звітували Сталіну про виселення 183 155 людей. Переважно це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни в лавах Червоної армії. Кримські татари називають іншу цифру – 423 100 примусово депортованих жертв сталінського режиму.