У лютому 2019 року генеральний прокурор України Юрій Луценко забрав у Національного антикорупційного бюро підслідну йому справу про виведення 1,2 мільярда гривень кредиту Національного банку з «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка – і віддав слідчим Національної поліції. Як зазначають у НАБУ, цим він порушив законну норму щодо підслідності.
Інші справи щодо банку Бахматюка, які раніше розслідували у Нацполіції вже закриті, а частина доказів знищена. У Генпрокуратурі не погоджуються і наполягають, що законні підстави для передачі справи НАБУ в Нацполіцію у них були. Про це йдеться у статті громадської організації «Центр протидії корупції» «Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда».
На запит активістів, у Генпрокуратурі повідомили, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда залишається не підтвердженою».
У НАБУ наполягають, що офіційно повідомляли Генеральну прокуратуру про результати проведеної економічної експертизи, якою було встановлено збитки від операцій з виведення коштів кредиту Нацбанку з банку Бахматюка у розмірі 1,2 мільярди гривень, що є сумою, підслідною саме Антикорупційному бюро.
Таким чином, у НАБУ вважають, що забравши в них справу Бахматюка, Юрій Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.
До того ж серед потенційних підозрюваних у справі про виведення 1,2 мільярда гривень із «ВіЕйБі банку» – колишній перший заступник голови НБУ Валерії Гонтаревої Олександр Писарук, сам власник банку Олег Бахматюк і його менеджмент. За законом, як наголошують автори статті, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня – це виняткова підслідність НАБУ.
Такої ж думки дотримуються і в самому Бюро, які у відповідь на запит авторів статті зазначили: «Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму».
Утім, у самій Генеральній прокуратурі дотримуються іншої думки.
На запит журналістів там відповіли наступне: «Готування пред’явити підозри» не є в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру».
У свою чергу, у Бахматюка звинуватили НАБУ в нібито спробі затягування справи та особистісних мотивах детективів. А також заявили, що Олег Бахматюк ще рік тому нібито запропонував повернути збитки: «У «розслідуванні» ГПК вказана сума нібито завданих збитків в 1 млрд грн. СЕО банку Олег Бахматюк ще рік тому звернувся до керівництва Національного банку України і Фонду гарантування внесків фізичних осіб повернути всі борги, що виникли передумови через політику НБУ, спрямовану на знищення всієї банківської системи України». Як зазначено у відповіді Бахматюка, до цього часу представники НБУ чи Фонду не погодились на перемовини.
Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.
Гарантією повернення кредиту мали стати активи банку: комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Але, як встановили детективи НАБУ, в банку підробили висновки й завищили вартість майна, яким забезпечувався кредит.
Як зазначається в ухвалі Солом'янського суду, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення – чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику - йдеться у матеріалі.
Зрештою, як зазначають автори, «слідчі НАБУ вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію – попри численні прохання НАБУ передати справу їм».
Примітно, що Національна поліція вже розслідувала чотири провадження щодо Олега Бахматюка – але всі вони зрештою були закриті. Більше того, поліція «випадково втратила» і частину зібраних доказів щодо нього: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства, що проводить експертизи – і вони згнили там через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.
Автори матеріалу наголошують, що тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які раніше втратили частину доказів. «Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути», – підсумовують вони.