Лавров в ООН говорив про «оонівську охорону місії ОБСЄ» і про «внутрішньоукраїнський конфлікт»

Сергій Лавров (на цьому фото він на засіданні Ради безпеки ООН 27 вересня 2018 року) веде лінію Москви проти повноцінної миротворчої операції ООН на окупованому Донбасі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який представляє свою країну на сесії Генеральної асамблеї ООН, у своєму виступі, говорячи про Україну, вкотре заявив, що Москва згодна лише надати «оонівську охорону» спостерігачам місії ОБСЄ.

Щодо можливості розгорнути на Донбасі повноцінну миротворчу місію ООН, якої домагаються Україна і її західні союзники і проти якої виступає Москва, Лавров сказав так: «Замість виконання мінських домовленостей, замість діалогу з Донецьком і Луганськом Київ тішить себе ілюзіями про введення на Донбас окупаційних сил за підтримки Заходу».

Він також традиційно твердив про нібито «зростання радикал-націоналізму і неофашизму в Україні» як «один із головних чинників затягнутого внутрішньоукраїнського конфлікту».

Росія прагне створити місію ООН на Донбасі в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і домагаються створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією.

У Москві говорять про необхідність для Києва виконати обов’язки за мінськими домовленостями і йти на «прямий діалог із Донецьком і Луганськом», маючи на увазі підтримуваних Росією бойовиків на окупованій частині Донбасу. При цьому в Москві заявляють, що Росія не має ніяких обов’язків, бо, мовляв, не є стороною домовленостей. Тим часом усі три мінські домовленості уклали саме Україна, Росія і ОБСЄ, представники підтримуваних Росією сепаратистів підписалися під ними в неофіційному статусі. І Київ, і Захід наголошують, що переговори з бойовиками неможливі, бо ті є не стороною конфлікту, а лише представниками «окупаційних адміністрацій Росії», і діють за вказівками Росії – яка й є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається представити свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». У Росії ж прагнуть такого варіанту врегулювання конфлікту, який надав би підтримуваним і керованим Москвою проросійським сепаратистам на окупованій частині Донбасу вирішальний голос у визначенні внутрішньої і зовнішньої політики України.