Два провідні покупці іранської нафти, Індія та Китай, заявляють, що не підтримають заклик США скоротити до нуля купівлю нафти з Ірану, оскільки у світі немає достатніх запасів для заміщення цих обсягів. Це відбувається за кілька днів до 5 листопада, коли наберуть чинності американські санкції проти іранського нафтового сектору
Вашингтон оголосив про санкції проти Тегерана після виходу США з ядерної угоди, укладеної в 2015 році між Іраном та світовими державами.
Китай вказує, що продовжить імпортувати іранську нафту, попри загрозу Вашингтона заблокувати китайським компаніям, які не дотримуватимуться санкційного режиму, ведення бізнесу на ринку США.
Речниця МЗС Китаю Хуа Чуньїн заявила минулого тижня, що питання «зводиться до того, чи слід продовжувати впроваджувати» ядерну угоду. «Позиція Китаю в цьому напрямку була заявлена дуже чітко», – вказала вона.
Індія, другий за величиною в світі покупець іранської нафти після Китаю, також має традиційно тісні зв'язки з Тегераном. Офіційна позиція Делі полягає в тому, що вона не визнає «односторонніх» санкцій, які не схвалені ООН.
Два інших великих покупці іранської сировини в Азії, Японія та Південна Корея, вже перестали купувати іранську нафту.
28 жовтня віце-президент Ірану Ешак Джахангір заявив, що не очікує, що експорт нафти з Ірану впаде менш ніж до 1 мільйона барелів на день, хоча цей рівень експорту все ще означатиме значне скорочення з максимального значення в 2,5 мільйона на добу, досягнутого в квітні 2018 року. Китай імпортує з Ірану від 500 до 800 тисяч барелів щодня, сплачуючи за це щомісяця близько 1,5 мільярда доларів.