Їлісен Айеркен, 24-річний активіст із Китаю, казах за національністю (його казахське ім’я Єрсін Єркінули), якого 8 серпня затримали за порушення українсько-словацького кордону, залишиться в Україні щонайменше до кінця цього року, доки триватиме процедура розгляду заяви про надання статусу біженця. Таке рішення ухвалене за результатами судового засідання Ужгородського міськрайонного суду, повідомили Радіо Свобода в Чопському прикордонному загоні.
«Сьогодні в Ужгороді відбулося судове засідання відносно громадянина КНР 1997 року народження. Кілька днів тому він був прийнятий в порядку Угоди про реадмісію осіб за незаконний перетин державного кордону з України в Словаччину, – коментує Олена Трачук, речниця Чопського прикордонного загону. – У ході судового засідання розглядалося питання про його затримання до завершення процедури розгляду заяви про захист. До речі, дана особа наразі документована довідкою про звернення за захистом в Україні, яка дійсна до кінця цього року».
За словами Трачук, чоловіка в листопаді минулого року вже затримували на Львівщині співробітники Державної прикордонної служби України при спробі незаконно потрапити в Польщу. Тоді при собі він мав копію посвідчення особи громадянина КНР.
«За рішенням суду він отримав стягнення у вигляді штрафу і за рішенням Личаківського районного суду затриманий на термін 6 місяців до ідентифікації особи. Поки він перебував у пункті тимчасового тримання, він звернувся з заявою про надання захисту в Україні і був документований відповідною довідкою. На початку грудня 2020 року іноземець був звільнений з пункту тимчасового тримання за рішенням апеляційного адміністративного суду, – каже речниця. – Поки в Державній міграційній службі тривав розгляд його звернення, чоловік вчергове порушив українське законодавство і в перших числах серпня 2021 року незаконно перетнув кордон, щоб потрапити в країни ЄС».
Після затримання за незаконний перетин кордону словацькими прикордонниками Їлісен Айеркен (це китайська передача його казахського імені Єрсін Єркінули) подав іще одну заяву про захист в Україні. Наразі після рішення суду активіст перебуває в пункті тимчасового тримання іноземців Чопського прикордонного загону.
Як повідомляло 12 серпня Радіо Азаттик, Казахська служба Радіо Свобода, цей чоловік родом із Сіньцзян-Уйгурського автономного району на північному заході Китаю, і він утік звідти через переслідування мусульман комуністичною владою країни.
«Його до цього хтось залякував. Він розповідав, що двоє незнайомців погрожували йому, казали, щоб він повернувся в Китай, в іншому разі погрожували вбити. Потім, за його словами, за ним стежили. Він вимкнув Facebook, WhatsApp і зник. Через знайомих я вийшла на нього, він сказав, що відчуває страх, хоче перейти кордон, потрапити в іншу державу. Я застерегла його від цього, порадила чекати», – розповіла Радіо Свобода Ботагоз Іса, активістка, яка раніше переїхала з Казахстану в Україну.
Утікши з Китаю, Єркінули спершу потрапив до Казахстану – але, за його словами, відчувши, що в тій країні права людини теж «безжально порушуються», не став просити про громадянство Казахстану чи дозвіл на мешкання там, бо, за його словами, «не бачив сенсу» в цьому, і рушив далі, опинившись урешті в Україні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як підліток тікав від Китаю через УкраїнуКазахи і уйгури, які виїхали з Сіньцзяну в Казахстан і Туреччину після звільнення з так званих «таборів політичного перевиховання», назвали ці установи в’язницями, де люди зазнають жорстокого поводження й ідеологічної обробки з метою асиміляції і з тим, щоб вони відмовилися від своєї культури і мови. Авторитетні правозахисні організації й експерти повідомляли про масове використання в Сіньцзяні примусової праці представників тюркських національних груп, розлучення сімей, насильницький контроль народжуваності, тортури й інші репресії.
Китай заперечує ці звинувачення. Пекін визнав наявність «таборів», але китайська влада називає їх «центрами професійного навчання», створеними з метою боротьби з «тероризмом» і «екстремізмом».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай використав торгівлю та вакцини для тиску на Україну, щоб вона не підтримала уйгурів – депутати і посадовціВлада Казахстану офіційно заперечує, що в «таборах перевиховання» в Китаї утримують і казахів за національністю, а існування цих таборів називає «внутрішньою справою» Китаю.
У 2018 році в ООН повідомляли, що в Сіньцзяні не менш ніж мільйон мусульман були примусово поміщені в «табори політичного перевиховання».