Киргизстан: лідер президентських перегонів запропонував іншим кандидатам консультації «заради майбутнього»

Садир Жапаров

Кандидат в президенти Киргизстану Садир Жапаров, який, за попередніми підсумками виборів, є лідером виборів, запропонував іншим кандидатам провести консультації «заради майбутнього країни».

«Ми переможемо труднощі, об’єднавшись. Я висловлюю щиру подяку своїм суперникам – кандидатам в президенти. Зараз немає необхідності в роздорі, образі один на одного і поширенні наклепу. Так ми можемо лише нашкодити країні. Більшість кандидатів у президенти – досвідчені, великі політики, націлені служити своїй батьківщині. Ми повинні використовувати їхній досвід і світлі ідеї для країни. Тому я своїм суперникам сказав би, що було б правильно сісти і проконсультуватися, докладно поговорити заради майбутнього країни», – заявив Жапаров журналістам пізно ввечері 10 січня.

Він також пообіцяв боротися з корупцією в країні і забезпечити більш прозору діяльність уряду.

«За останні 30 років корупція пустила коріння у всіх сферах нашого життя, але тепер ми не допустимо, щоб це продовжувалось», – сказав Жапаров.

Жапаров зазначив, що для виходу з кризи країні необхідна політична стабільність.

За даними ЦВК Киргизстану, відповідно до даних із 98% виборчих дільниць, – із 79,16 відсотками голосів виборців лідирує Садир Жапаров.

У президентських перегонах в Киргизстані загалом взяли участь 17 кандидатів. Найближчий суперник Жапарова Адахан Мадумаров отримав 6,7 відсотка голосів. Мадумаров назвав попередні результати виборів «далекими від реальності» і пообіцяв «домагатися справедливості законними способами».

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. Понад 80% виборців висловилися за президентську систему правління, що надасть Жапарову широкі повноваження. Нинішню парламентську систему підтримали 10,8 відсотка. Третій варіант – «проти всіх» – вказали майже 5 відсотків виборців.

За даними ЦВК, явка склала менш ніж 40 відсотків – законодавчо встановленого порогу для президентських виборів немає, тоді як 30 відсотків – це мінімальний поріг для визнання референдуму дійсним.

Низьку явку на сьогоднішніх виборах і перебої в роботі, зокрема черги, на деяких з понад 2300 виборчих дільниць, спричинили сильні холоди, проте повідомлення про серйозні порушення на виборах не надходили.

Центральна виборча комісія зареєструвала близько 60 скарг – переважно про використання адмінресурсу або підкуп виборців.

Дострокові вибори в Киргизстані призначили після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. До цього кроку його підштовхнули масові протести громадян проти підсумків парламентських виборів, один протестувальник загинув.

52-річний Садир Жапаров був серед кількох відомих політиків, звільнених з в’язниці протестувальниками під час протестів. Він відбував 10-річний термін ув’язення за звинуваченням у захопленні заручників під час акції протесту проти видобутку корисних копалин на північному сході Киргизстану в жовтні 2013 року. Жапаров категорично заперечував звинувачення на свою адресу.

Спочатку Жапаров став прем’єр-міністром, а потім законодавці обрали його виконувачем обов’язки президента. Отримавши владу, Жапаров використав старий склад парламенту, щоб просунути свої пропозиції про референдум стосовно президентської системи правління. Крім того, орієнтовно у березні в Киргизстані має відбутися другий референдум – щодо нового проєкту конституції.

Жапаров сказав, що якщо перехід до президентської системи правління отримає підтримку виборців, то Конституційна рада вже 11 січня відновить роботу з підготовки проєкту нової конституції.

Деякі правозахисники, зокрема, організація Human Rights Watch, кажуть, що тимчасовий парламент Киргизстану не має права вносити поправки до конституції, оскільки термін його повноважень закінчився. А коли відбудуться нові парламентські вибори наразі незрозуміло.

Жапаров і його прихильники наполягають на проведенні референдуму, заявляючи, що країні необхідні зміни, щоб посилити роль президента, додавши йому ширші законодавчі і виконавчі повноваження, які є в інших – сусідніх країнах Центральної Азії. Критики такої ідеї зазначають, що такі повноваження можуть призвести до зловживань у владі.