У Дніпрі, на двох локаціях – лівому й правому березі, запрацювали розмовні клуби з вивчення української мови. Їх організувало Дніпровське міське об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Шевченка разом з місцевою владою.
Перше заняття провели в міському Палаці дітей та юнацтва, де діятиме один з розмовних клубів. Як сказала Радіо Свобода директорка департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання міськради Дар’я Біла, надалі такі клуби також відкриють в усіх 8 районах міста, адже на вивчення української зараз є неабиякий попит.
Зустрічі відбуватимуться групами до 15 людей двічі на тиждень – по півтори години. У будівлях, де збиратимуться люди, є укриття на випадок повітряних тривог.
Як зазначив керівник «Просвіти» Сергій Тютюнник, викладачі української наразі працюють на волонтерських засадах, однак, ймовірно, у перспективі зможуть отримувати гонорари за свою роботу.
Приблизно 30-40% тих, хто хоче вивчати мову, – люди, які приїхали до Дніпра з «гарячих» точок, серед них багато старших жінок та чоловіків, каже Тютюнник.
«Середній вік – 50 і більше років. Рівень – різний. Є такі, хто боїться говорити, а є такі, що можуть дати фору й учителям», – сказав він.
Ольга Кузьменко евакуювалася до Дніпра з Нікополя, який перебуває під обстрілами. Каже: приїхала до дітей і одразу ж потрапила в україномовне середовище. Зазначає, що мову знає, але хоче її «підтягнути».
«Русизми, неправильні наголоси під впливом діалектів, «одесизми», бо я жила в Одесі, – оце. А так – ніяких труднощів з мовою я не відчуваю. Мені 65 років, ніколи не пізно навчатися мови», – сказала вона Радіо Свобода.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Українська мова – це маркер «свій-чужий». Ахтем Сеітаблаєв про «русский мир» і звільнення КримуЗаняття в клубах безкоштовні для відвідувачів. Це – частина муніципальної програми «Українською, будь ласка», яку нещодавно схвалили в Дніпрі. Зокрема, у рамках програми планують зорганізувати курси з вивчення української мови, розмовні клуби та уроки для дітей та дорослих, проводити тематичні флешмоби у соцмережах і офлайн, створити лінгвістичний навчальний вебпортал тощо. Бюджет програми до 2025 року включно – 13 мільйонів гривень.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Держава має допомогти українцям перейти на українську, інтерес до якої зріс на тлі війни – Кремінь