Підозри угорської громади України в сепаратизмі безпідставні, вважає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Про це він сказав на спільній пресконференції з угорським колегою Петером Сійярто в Києві 27 січня.
За словами міністра, вони з Сійярто зійшлися на тому, що відносин Угорщини і України «потрібно підходити з гарячим серцем, але холодною головою».
«Я категорично засуджую будь-які прояви неповаги до угорської громади України і вважаю неприйнятною будь-яку антиукраїнську риторику, яка лунає від окремих кіл в Угорщині. Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму. Так само як немає жодних підстав вважати, що українська держава хоче завдати будь-якої шкоди українським угорцям Закарпаття», – сказав Кулеба.
Читайте також: Сійярто в Києві пояснив, чому Угорщина закупила російську вакцину від COVID-19
Сійярто, своєю чергою, запевнив, що Будапешт підтримує цілісність і суверенітет України, відтак звинувачення щодо сепаратизму «не мають жодного сенсу».
Відповідаючи на питання одного з журналістів про справу щодо «діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України», Кулеба повторив: немає підстав підозрювати всю громади «в будь-яких злих намірах». Водночас діяльність окремих людей може бути об’єктом розслідування, але «кожен має можливість захистити себе в суді», додав він.
Your browser doesn’t support HTML5
«Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму» – Кулеба
«Діяльність однієї людини не повинна тримати в заручникам відносини між двома добрими країнами-сусідами. Якщо порушив закон, маєш нести відповідальність, якщо довів у суді, що не порушив закон – всі обвинувачення знімаються», – заявив голова українського МЗС.
Сійярто, зі свого боку, висловив зацікавленість Будапешту в розбудові взаємної довіри.
Читайте також: Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва?
«Звичайно, в нас викликали негативні емоції події, коли поліція прийшла обшукувати угорців на Закарпатті, і це доторкнулося і центру угорців на Закарпатті, а також інституту на Закарпатті. Але я не можу зараз вирішити, яка була потреба в тому, щоб приїхав загін спецпризначення в повному спорядженні. Але ми б хотіли, щоб наші двосторонні відносини не були обтяжені такими подіями», – зауважив він.
Вказавши на позицію Кулеби щодо української громади, голова МЗС Угорщини висловив сподівання, що й решта представників української держави «будуть діяти в такому напрямку».
Відносини України і Угорщини
Офіційні відносини Києва й Будапешта періодично загострюються з різних приводів. Так, у 2017 році Угорщина протестувала проти ухвалення українською владою Закону про освіту, який передбачає розширення вивчення української мови в українських державних школах, зокрема в тих, де навчання частково здійснюється мовами меншин.
Угорське МЗС звинувачувало Україну в утиску меншин. Київ, зі свого боку, заявляв, що закон захищає права дітей із меншин на знання державної мови і відтак – отримання подальшої освіти й роботи в Україні.
У вересні 2018 року в соцмережах та ЗМІ з’явилося відео видачі угорських паспортів в одному з консульств Угорщини в Україні українським громадянам. Це призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стало вислання Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.
У жовтні того ж року очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони й надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто
Угорщина, яка є членом НАТО, намагається апелювати до союзників по Північноатлантичному альянсу, звинувачуючи Україну в утисках прав меншин.
Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вказував на те, що його країна підтримала Угоду про асоціацію України з Європейським союзом і активно виступала за безвізовий режим для України. Також поранені українські військові отримували медичну допомогу в Угорщині.
Новий скандал розгорівся восени 2020 року, коли в день місцевих виборів в Україні 25 жовтня міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України.
Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».
Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям з Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».
Згодом Кулеба розповів, що повідомив про дії угорських посадовців представників Євросоюзу і НАТО, але висловив готовність продовжувати діалог із Будапештом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Втім, вже незабаром сталася чергова криза. 30 листопада на сторінці «Закарпаття-ТОП» у фейсбуці опублікували відео, на якому, як стверджується, новообрані депутати Сюртівської ОТГ у Закарпатській області співали гімн Угорщини. 1 грудня Служба безпеки України заявила, що перевіряє інформацію про виконання гімну Угорщини депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті.
Тоді ж, 30 листопада, СБУ повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві зазначили, що «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».
Петер Сіярто розкритикував ці обшуки. А фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила засідання першої сесії новообраної Закарпатської обласної ради на знак протесту проти дій СБУ.
Натомість міністр Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень СБУ та не спрямовані проти угорської національної меншини. Пізніше Міністерство внутрішніх справ повідомило про кримінальні провадження через погрози представникам угорської меншини. До відеозвернень із такими погрозами, за твердженням МВС, причетні іноземні громадяни.
Читайте також: Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва?