Росія в окупованому Криму: 3 із 5 затриманих кримських татар призначили арешти, в Україні протестують

Затримання імама Раїфа Февзієва в Криму 17 серпня

В окупованому Росією українському Криму підконтрольні Москві суди вже призначили 17 серпня запобіжні заходи в вигляді арешту трьом із п’яти затриманих раніше того дня після обшуків у їхніх будинках кримських татар, в Україні протестують проти цих рішень.

За повідомленнями об’єднання «Кримська солідарність» і уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, ці суди в Севастополі й Сімферополі ухвалили взяти під варту на терміни до 10–12 жовтня Рустема Таїрова, Джеббара Бекірова і Раїфа Февзієва.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Крим: активісти повідомляють про п’ять обшуків в будинках кримських татар

Їм приписали «участь у створенні» або й власне «створення» осередку ісламської організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація легально діє в Україні, частиною якої є Крим, – але визнана екстремістською й терористичною і заборонена в сусідній Росії; Москва після незаконної окупації Криму протиправно насаджує цю свою внутрішню заборону й на окупованій нею території України.

Крім того, були затримані Рустем Мурасов і Заур Абдуллаєв. Російські «суди» в справах про їхній арешт плануються на 18 серпня.

Як заявила представниця Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, ці арешти незаконні.

Вона наголосила, що обшуки в помешканнях кримських татар, які здійснили співробітники Федеральної служби безпеки Росії, російського центру протидії екстремізмові і спецпризначенці російської поліції поза межами Росії, на окупованій території України, були проведені без допуску адвокатів і вручення належних процесуальних документів кримськотатарською мовою, рідною для затриманих, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Денісова звернула увагу, що переслідування російською, за її словами, «окупаційною владою» в українському Криму кримських татар є релігійно вмотивованими, і виступила з вимогою негайно звільнити цих українських громадян.

«Закликаю міжнародну спільноту посилити тиск на країну-агресора для припинення цинічних переслідувань за політичними та релігійними мотивами корінного народу України – кримських татар», – заявила вона.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Прокуратура АРК відкрила провадження через нові обшуки та затримання в Криму

Після повідомлень про ці нові обшуки й затримання й у зв’язку з ними прокуратура Автономної Республіки Крим і міста Сімферополя відкрила кримінальні провадження.

А президент України Володимир Зеленський назвав ці обшуки й затримання «кричущим порушенням прав людини» й закликав Росію негайно звільнити цих людей, а світову спільноту – належним чином відреагувати на ці порушення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський закликав Росію звільнити затриманих сьогодні кримських татар

Також із рішучим протестом у зв’язку з «черговим рейдом незаконних обшуків і затримань мешканців різних районів окупованого Криму» виступило Міністерство закордонних справ України.

В МЗС звернули увагу, що Росія «вчергове використовує свій репресивний апарат для переслідування та залякування представників нелояльно налаштованого кримськотатарського народу, придушення свободи віросповідання, витіснення корінного народу – кримських татар з окупованого півострова».

Як нагадали в МЗС, відповідно до норм міжнародного права, Росія «як держава-окупант зобов’язана негайно припинити політичні репресії проти місцевого населення тимчасово окупованого нею Кримського півострова».

«Розглядаємо зазначені незаконні обшуки і затримання як провокацію напередодні інавгураційного саміту Кримської платформи», – додали в МЗС, вимагаючи від Росії негайно звільнити затриманих 17 серпня п’ятьох осіб, а також усіх незаконно утримуваних нею громадян України.

Згадані обшуки й затримання відбулися напередодні міжнародного саміту «Кримської платформи», що відбудеться в Києві 23 серпня – до 30-річчя Незалежності України.

Із погляду України і її партнерів, «Кримська платформа» є майданчиком для підготовки деокупації Криму.

На саміті планується обговорення таких питань:

  • невизнання спроби анексії Криму;
  • мілітаризація Росією Азово-Чорноморського регіону;
  • шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
  • відновлення прав кримськотатарського народу.

Також у полі зору учасників буде звільнення політичних в’язнів Кремля.

За результатами саміту мають ухвалити Кримську декларацію. До неї потім зможуть приєднатися й ті, хто не прибуде на сам саміт. Наразі участь у саміті «Кримської платформи» підтвердили вже понад 40 представників.