Представник України у Міжнародному суді ООН Антон Кориневич пояснив, що 32 держави, які приєдналися до позову України проти Росії щодо геноциду, не займають позицію жодної зі сторін.
«Вони не є сторонами спору, вони долучилися, бо їм важливе тлумачення положень Конвенції про геноцид, тому що потім, в майбутньому, це тлумачення може мати значення і для інших справ, для розгляду інших ситуацій та спорів», – пояснив Антон Кориневич в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода, коментуючи судові слухання в Гаазі, які відбулися 18-27 вересня.
Your browser doesn’t support HTML5
«Ми впевнені, що міжнародне право на нашому боці» – представник України у суді ООН. Ексклюзив Радіо Свобода
Під час другого раунду слухань 25 вересня заступниця представника Росії при Міжнародному суді ООН Марія Заболоцька звинуватила 32 країни, які приєдналися до процесу, у заангажованості і прихильності до України.
Читайте також: Розгляд позову України до РФ у Гаазі: Москва закликала закрити справу про геноцид
Вона продемонструвала суду спільні фото представників української делегації та представників інших країн. Заболоцька стверджувала, що вони будували свої промови, спираючись на документ, який циркулював між делегаціями.
«Виступи у цій справі не використовуються для справжнього тлумачення конвенції. Вони є спробою загіпнотизувати суд, виголошуючи позицію України якомога більше разів, і чинити тиск на суд, створюючи видимість переважної підтримки її позиції», – заявила Заблоцька із судової трибуни.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розгляд позову України до РФ у Гаазі: Німеччина переконана, що суд має юрисдикцію розглядати справуАнтон Кориневич зауважив, що саме Міжнародний суд ООН зазвичай розсилає усім державам, які підписали ту чи іншу конвенцію, сповіщення про судові спори щодо конвенцій, аби вони оцінити, чи можуть якимось чином взяти участь у процесі.
«Тому вони тут були через те, що мають інтерес у правильному тлумаченні і застосуванні Конвенції про геноцид. А те, що їхні аргументи в чомусь перетинаються з нашими, це абсолютно логічно», – зауважив він.
Представник Люксембургу у Міжнародному суді ООН Ален Жерму у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що інші держави долучилися до процесу на запрошення від суду і так само, керуючись рекомендаціями суду, спільно готували свої виступи, аби не забирати надто багато часу на слухання.
«Ми втручаємося насправді не на підтримку якоїсь однієї сторони. Ми втручаємося на підтримку міжнародного правопорядку. Це те, у що ми всі віримо. І це, звичайно, призводить до певного зближення аргументів», – сказав він.
До судового процесу долучилися 32 держави, серед яких усі країни-члени ЄС, окрім Угорщини, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Ліхтенштейн. Вони виступили у суді 20 вересня, отримавши від суду 8 годин для наведення своїх аргументів. Низка країн за рекомендацією суду виступали спільно.
«Ця кількість держав, що втрутилися, є найвищою за всю історію судів, і лише свідчить про небайдужість міжнародної спільноти та велике значення, яке надається цим провадженням», – сказав Ален Жерму.
Україна подала позов до Міжнародного суду ООН 26 лютого 2022 року зі скаргою, що Росія зловживає Міжнародною конвенцією про запобігання геноциду для виправдання повномасштабного вторгнення: оголошуючи про так звану «спеціальну воєнну операцію» президент Росії Путін заявляв, що має на меті запобігти геноциду на сході України.
На даному етапі Міжнародний суд ООН розглядав заперечення Росії щодо того, чи має суд юрисдикцію вирішувати цей спір між Україною та Росією.