Близько 140 українських та закордонних правозахисних громадських організацій вимагають у міжнародних інституцій зреагувати на ситуацію з утримуванням ув’язнених в Росії, анексованому нею Криму та на окупованих частинах Донбасу, зокрема в зв’язку з ризиком інфікування коронавірусом SARS-CoV-2. Таку заяву зокрема розмістила організація «Центр громадянських свобод».
Як зазначають правозахисники, попри те, що Федеральна служба виконання покарань Росії заборонила ув’язненим зустрічі з близькими для запобігання поширенню хвороби, тюрми не можуть виконати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я.
«Медичні служби цих установ не мають достатнього персоналу, медичних препаратів та необхідного медичного обладнання. Вони не спроможні впоратися із звичайними поширеними захворюваннями, що вже казати про складні кризові ситуації», – стверджують підписанти.
Читайте також: В окупації починають запроваджувати обмеження через коронавірус
Крім того, умови в місцях утримання в Росії створюють додаткові ризики і передачі інфекції: активісти звертають увагу на погану вентиляцію, брак засобів для дотримання гігієни, відсутність захисних масок.
В контексті умов утримання в анексованому Криму автори заяви згадують стан ув’язненого кримськотатарського активіста Сервера Мустафаєва, стан якого останніми днями погіршувався. Мустафаєв стверджує, що з суду, куди йому викликали швидку, його не госпіталізували, а просто вивели в інше приміщення.
«Графік судів дуже інтенсивний, ми на ногах по 12-14 годин без води та їжі. В камері опинився тільки ближче до 11 ночі. Пішов до чергового фельдшера, але крім антибіотиків він ніяких ліків мені не дав. Із того дня у мене температура 39,3 і до 39,8 навіть піднімалася. Кашель сухий, дуже такий неприємний. Ніс забитий. Дихаєш через раз. У камері ще хворіють три-чотири людини. Їм також дають ацетилову кислоту і той же антибіотик. На сьогодні [23 березня] своєї температури не знаю. Написав заяву, щоб мені прослухали легені. Але мене повели для на відеоконференцію для участі в суді, а до лікаря так і не повели. Не хочу скаржитися, але це тортури», – йдеться в коментарі активіста.
Читайте також: «Це неправда». Що вже вигадали про коронавірус і до чого тут Росія?(рос.)
Крім того, обмеження контактів ув’язнених із зовнішнім світом поширює ризик жорстокого поводження з ними, стверджують правозахисники.
До людей, яких утримують бойовики на окупованій частині Донбасу, не має доступу «Червоний Хрест», нагадують автори заяви, а умови в місцях, де їх утримують, можуть прирівнюватися до катування.
«У камері була антисанітарія, безліч клопів та тарганів, через що я навіть не користувався матрацом, бо він був весь брудний та в клопах – спав на металевих нарах, під які підкладав передану із дому ковдру. Частина вікна була розбита, то ж ми постійно перебували на холодному вітрі. На 10-му, найгіршому посту, ситуація вкрай критична: щури та каналізація, яка часто тече просто камерою, майже немає простору – ледь вміщуються дві людини, темрява, жодного денного світла, адже пост знаходиться у підвалі СІЗО», – розповідає автор Радіо Свобода, колишній в’язень бойовиків Станіслав Асєєв, якого звільнили в грудні 2019 року.
Your browser doesn’t support HTML5
Звільнені в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі автори Радіо Свобода описують тюремне ув’язнення на сході України – відео
Медичні працівники в місцях утримання, за даними правозахисників, беруть участь у катуваннях, а необхідними медикаментами ув’язнених забезпечують родичі. Ті з них, які мешкають на підконтрольній Києву території, віднедавна не можуть цього робити через запроваджені обмеження на перетин лінії розмежування.
«Жодних ілюзій про те, що в разі поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах окупованого Донбасу утримуваним там людям будуть надавати медичну допомогу, немає. Більше того, постає питання, які заходи будуть здійснювати підконтрольні Російській Федерації незаконні збройні формування, які контролюють цю територію, для стримування поширення коронавірусу у тюрмах та слідчих ізоляторах, щоб убезпечити, насамперед, себе від потенційного зараження», – припускають автори звернення.
Вони закликають органи Організації об’єднаних націй, Ради Європи, Євросоюзу, ОБСЄ та країн-членів цих інституцій вимагати в Росії виконання своїх обов’язків щодо утримуваних осіб та скорочення їх числа (шляхом заміни частині тримання під вартою на домашній арешт).
«Франція та Німеччина як члени нормандського формату, а також США та Великобританія як підписанти Будапештського меморандуму, мають закликати Російську Федерацію використати ефективний контроль Російської Федерації над частиною Донецької та Луганської областей для виконання положень Мінських домовленостей щодо негайного звільнення осіб, свобода яких обмежена у зв’язку з безпосередньою участю у збройному конфлікті, та також політичних в’язнів на території окупованого Криму та Російської Федерації», – йдеться в заяві.
Її підписанти вимагають і в України виконувати рекомандації європейських неурядових громадських організацій щодо умов утримання в’язнів в місцях позбавлення волі в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19.