Дії влади М’янми щодо мусульманської меншини рохінджа є «геноцидом» і «злочином проти людяності» – відповідну резолюцію переважною більшістю голосів ухвалила Палата представників Конгресу Сполучених Штатів 13 грудня. Про це повідомляють західні ЗМІ.
Палата представників закликала Державний департамент ухвалити остаточне рішення і запровадити санкції проти відповідальних за правопорушення щодо рохінджа.
Читайте також: Amnesty International позбавила премії лідера М’янми Аун Сан Су Чжі
Резолюцію підтримали 394 члени обох партій. Проти виступив один представник Республіканської партії.
Організація Об’єднаних Націй у серпні 2018 року звинуватила військове керівництво М’янми в геноциді рохінджа. Натомість влада країни відкидає звинувачення і стверджує, що захищала своє населення від нападів бойовиків.
Понад 700 тисяч рохінджа, мусульман за вірою, перетнули кордон із М’янми до Бангладеш, тікаючи від насильства з боку м’янманської армії влітку минулого року, до якого військові вдалися у відповідь на терористичні дії ісламських екстремістів із лав рохінджа проти урядових силовиків і проти місцевого населення, переважно ракхайнців за національністю. За даними ООН, від початку 2018 року біженцями стали ще близько 14 тисяч людей.
Читайте також: Бангладеш і М’янма домовились про репатріацію рохінджа попри застереження ООН
Предки рохінджа, бенгальці-мусульмани, переселилися на нинішній захід М’янми з території сучасної Бангладеш кілька століть тому. Попереднє військове керівництво М’янми жорстоко дискримінувало цю меншину, вважаючи її чужою у своїй країні, «нелегальними мігрантами», зокрема, відмовляло в наданні громадянства і численних прав і можливостей, пов’язаних із ним. Через це там виникли радикальні настрої, підігріті підбурюванням ісламських екстремістів іззовні.
Нинішня влада М’янми вимагає від рохінджа для отримання громадянства відмовитися від цього самовизначення і зареєструватися як бенгальці. Багато з них відмовляється від такого кроку. Тим часом у Бангладеш, одній із найбідніших країн світу, рохінджа, попри спорідненість, уже теж не сприймають як «своїх».