Члени Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосили у заяві, що складають із себе повноваження, хоча мали у чинному складі працювати на час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування.
У комітеті пояснюють рішення тим, що її члени постали перед «наміром» змінити правила Положення премії, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору.
Члени комітету кажуть, що висловлюють «незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку».
«Ми ставимося з повним розумінням до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого, аби відзначити їхній внесок у Перемогу. Вважаємо, що ця пропозиція є важливою, тому потребує ретельного продумування і планування, зокрема щодо критеріїв, процедур висунення та відбору. Йдеться передусім про окреслення прозорого і справедливого алгоритму майбутньої відзнаки. Ми, як члени Шевченківського Комітету, вважаємо, що цей процес має відбуватися так, щоби не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України імені Тараса Шевченка», – йдеться у заяві.
13 березня про рішення піти з посади голови Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив Юрій Макаров.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пристрасті навколо Шевченківської премії: так чому ж лауреатів уперше за 60 років не оголосили 9 березняПричиною стала ініціатива про додаткову премію «За внесок у перемогу», через яку, як пояснював раніше Макаров, Шевченківську премію не присудили, за традицією – 9 березня. За його словами, переможці додаткового конкурсу разом із цьогорічними переможцями третього туру, вже визначеними Комітетом премії 15 лютого, мали бути оголошені пізніше – 22 травня, в день перепоховання Шевченка.
Але 11 березня Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка 11 березня таки оголосив цьогорічних лауреатів.
Згідно з рішенням, лауреатами стали: Катерина Калитко, поетеса – за книгу поезій «Орден мовчальниць»; Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, виконавці гурту «Хорея Козацька» – за аудіоальбом «Пісні Української революції»; Михайло Назаренко, літературознавець – за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах; Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії – за публіцистичні статті та виступи останніх років; Ірина Цілик, режисерка – за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».