Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що від початку був проти положення в Мінських домовленостях про вибори на Донбасі до відновлення контролю над кордоном.
«Я від самого початку це сказав (і це, до речі, всі пам’ятають: і наші, і німці, я нещодавно ми розмовляли з ними – вони це згадували, і французи), що це ніколи не буде працювати. Це шлях в принципі до, якщо це було би реалізовано, до федералізації України. Але ці угоди ніколи не могли би бути виконані. Оскільки, щоб їх виконати, потрібно розписати послідовність і гарантії виконання різних заходів», – сказав Клімкін в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».
У відповідь на питання ведучого, чому Україна підписала угоди, колишній міністр сказав: «Безпека. Безпека і можливість утримати, зняти ескалацію навколо Дебальцевого і взагалі на фронті, оскільки Росія планувала не тільки ж Дебальцеве, а й подальшу масштабну ескалацію. Це була просто логіка деескалації. А потім це все дипломатично і політично відіграли».
Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.
Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей, і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.