У Казахстані із партії «Ак жол» виключили член мажилісу парламенту Казахстану Азамата Абільдаєва, який підтримав політику президента Росії Володимира Путіна та військове вторгнення в Україну. Про це йдеться у пресрелізі партії 19 січня. Партія вже звернулася до ЦВК із запитом про припинення депутатського мандату Абільдаєва.
У коментарі Казахській службі Радіо Свобода «Радіо Азаттик» Абільдаєв сказав, що згоден із рішенням партії і не хоче «одним своїм словом підставляти партію» перед виборами.
Партія «Ак жол», одна із трьох партій, що засідають у казахстанському парламенті, напередодні повідомила, що скликає пленум національної ради після висловлювань її депутата про війну в Україні.
Повідомлення з’явилося ввечері 18 січня, коли голова партії «Ак жол» Азат Перуашев сказав, що висловлювання Абільдаєва «суперечать позиції партії «Ак жол», а також порушують партійну та депутатську етику».
«Партія «Ак жол» завжди поважає і підтримує незалежність і територіальну цілісність нашої республіки та інших дружніх держав"», – заявив Перуашев.
Раніше казахський депутат Азамат Абільдаєв в інтерв’ю «Радіо Азаттик» зізнався, що підтримує Росію, яка минулого року вторглася в Україну. Риторика депутата нагадала наративи кремлівської пропаганди. Однопартійці заявили, що це його «особиста думка».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Юрта для казахів – це як вишиванка для українців». Як «юрти незламності» в Україні розсварили Росію і КазахстанКритики уряду звинувачують політичне керівництво Казахстану у підтримці політики Путіна. Лідери двох країн заявляють про стратегічне співробітництво, союзницькі відносини. Казахстан є учасником політичних блоків, у яких домінує Росія, включаючи Євразійський економічний союз та Організацію Договору про колективну безпеку.
Влада Казахстану прямо не засудила розв’язану Москвою військову агресію проти України, але й відкрито не підтримала її.
У березні минулого року в Алмати пройшов санкціонований владою міста мітинг на підтримку України, який зібрав тисячі людей. Казахстанці зібрали та відправили в Україну кілька партій гуманітарного вантажу. Пізніше про надання гуманітарної допомоги Києву відзвітували і влада Казахстану.
На початку березня 2022 року президент Касим-Жомарт Токаєв перервав мовчання та закликав Росію та Україну до пошуку «компромісу». Астана пізніше того ж року заявила про невизнання сепаратистських утворень на Донбасі. У МЗС Казахстану заявлли також, що не дозволять використовувати територію країни для ухилення Росією санкцій Заходу.
Одним із недавніх епізодів, що викликали критику в країні, стало рішення Астани проголосувати проти резолюції ООН, в якій міститься вимога до Росії негайно припинити агресію проти України та беззастережно вивести війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Крім центральноазіатської колишньої радянської республіки, яка традиційно вважається союзником Москви, проти ухвалення резолюції проголосували лише Білорусь, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Нікарагуа, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве та сама Росія.