Міністерство внутрішніх справ Казахстану 7 січня повідомило, що під час так званої «зачистки» в найбільшому місті країни Алмати було вбито 26 «озброєних злочинців» і ще 18 людей поранено, повідомляє державний телеканал «Хабар 24».
Крім того, силовики затримали близько трьох тисяч людей у всій країні. Як повідомляє МВС, усі будівлі адміністрацій у містах Казахстану «звільнені та взяті під посилену охорону».
Також унаслідок «протистояння з хуліганським натовпом» було поранено 216 військовослужбовців Нацгвардії в Алмати та Шимкенті, прозвітувала пресслужба військового формування.
Увечері 6 січня МВС повідомляло, що під час сутичок із протестувальниками в Казахстані загинули 18 силовиків.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Казахстан: «антитерористична спецоперація» в Алмати і повідомлення про жертвиПрезидент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зранку 7 січня на засіданні контртерористичного штабу заявив, що «конституційний порядок здебільшого відновлено у всіх регіонах країни».
За даними поліції, зачистка в Алмати триває, пише «Інформбюро». Видання повідомляє, що місцеві жителі розповідають про перестрілку на площі Республіки, яка тривала всю ніч із 6 на 7 січня. КазТАГ передає, що учасники сутичок забарикадувалися у п'ятиповерховій будівлі телеканалу «Мир».
Крім того, у всіх регіонах Казахстану запроваджено максимальний рівень терористичної небезпеки. Про це написав Tengrinews, інформацію підтвердили у Комітеті національної безпеки агентству «Казінформ». За таких умов силовики можуть проводити особистий огляд перехожих, безперешкодно проникати у будь-які приміщення, а також тимчасово обмежувати чи забороняти рух транспорту.
ЗМІ також повідомляють про відключення інтернету вранці у Казахстані 7 січня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ООН закликали владу та протестувальників Казахстану утриматися від насильства5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.
Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.