В оприлюдненому 23 липня розслідуванні Радіо Свобода встановлює осіб і надає нові біографічні дані сімох із дев’яти чоловіків, які служили в так званих «військових трибуналах» у Слов’янську, що ухвалювали страти українців.
Викладені документи у новому матеріалі Радіо Свобода під назвою «Кати Слов’янська» показують, як у цих «військових трибуналах» бойовики вирішували долі кількох чоловіків.
Трибунали заснував Ігор Гіркін, колишній службовець ФСБ Росії, більш відомий на прізвисько «Стрєлков». Основою цих трибуналів був драконівський закон Сталіна, запроваджений незабаром після вторгнення Німеччини в Радянський Союз під час Другої світової війни.
Розслідування ґрунтується на документах, знайдених у кабінеті, який використовував Гіркін у будівлі Служби безпеки України у Слов’янську, розслідуванні з відкритих джерел та інтерв’ю з десятками жертв імовірних катувань, членів їхніх сімей і свідків.
Your browser doesn’t support HTML5
Полонений зі Слов’янська розповів, як втікав Гіркін з бойовиками
Радіо Свобода також встановило, що один із них через московську організацію підтримуваних Росією бойовиків пов’язаний із Владиславом Сурковим – одним з найближчих помічників президента Росії Володимира Путіна й архітектором політики Кремля щодо України на час проведення страт.
Уряд України назвав Гіркіна російським агентом і звинуватив його у воєнних злочинах. У серпні 2014 року він подав у відставку як командир повстанців на тлі повідомлень про те, що зазнав поранення в бою.
Гіркін – один із чотирьох обвинувачених у вбивстві нідерландськими прокурорами за їхні ймовірні ролі в збитті літака рейсу MH17 над територією східної України у результаті чого загинули всі 298 людей на борту.
Нова інформація, оприлюднена Радіо Свобода про «трибунали» і тих, хто виносив ці смертні вироки, поповнює базу доказів про те, що, на думку експертів, може бути воєнними злочинами з боку Росії і сепаратистів, яким вона надає живу силу, зброю, гроші й політичну підтримку у конфлікті, у результаті якого загинуло понад 13 тисяч людей.
Радіо Свобода публікує докази про страти і причетних до них людей у час, коли Київ шукає справедливості через позови в українських судах і проти російської держави у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) і Міжнародному кримінальному суді (МКС).