Частину будівель на території Нижньої лаври використовуватимуть як приміщення музейного призначення, заявив виконувач обов’язки міністра культури та інформаційної політики (МКІП) Ростислав Карандєєв.
«Частина споруд на території Нижньої лаври, які були передані у державне управління, будуть використовуватись як приміщення музейного призначення... Ініціюємо створення фондосховища музейних цінностей у одному з приміщень», – написав він у фейсбуці.
Він також зазначив, що частина з «новобудов» потребує знесення і відновлення історичного ландшафту.
29 березня закінчилася дія Договору про оренду приміщень між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та Українською православною церквою (Московського патріархату). УПЦ (МП) мала залишити святиню, але відмовлялася це робити, зокрема з території Нижньої лаври.
Читайте також: 63% українців підтримують заборону УПЦ (МП) в Україні – КМІС
У вересні минулого року духовна академія та семінарія УПЦ (МП) звільнила приміщення Києво-Печерської лаври. Тоді ж заповідник «Києво-Печерська лавра» заявив, що повернув під свій контроль 13 об’єктів із 40.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: УПЦ (МП) і велика війна: дії московської церкви в Україні та чи стоїть питання її заборониВерховна Рада 19 жовтня 2023 року проголосувала у першому читанні за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних із РФ. В УПЦ (МП) заявили, що вказаний законопроєкт «не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України», а саму церкву назвали «самостійною і незалежною».
За даними СБУ, станом на жовтень 2023 року, з початку повномасштабної агресії РФ було відкрито 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП), з яких 16 – митрополити церкви. Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму. 26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.