У Каракалпакстані запровадили надзвичайний стан

Протести в Каракалпакстані розпочалися після публікації проєкту поправок до Конституції Узбекистану

Указом президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва на території Каракалпакстану, автономної республіки у складі Узбекистану, запровадили надзвичайний стан на період з 00:01 3 липня до 00:00 2 серпня 2022 року. Про це повідомив речник глави держави Шерзод Асадов.

Рішення спрямоване на «забезпечення безпеки громадян, захисту їхніх прав та свобод, відновлення законності та правопорядку», йдеться у повідомленні.

Крім того, на період дії режиму НС вводиться комендантська година з 21:00 до 07:00. Головою комендатури призначили командувача Національної гвардії Узбекистану Рустама Джураєва, інформує узбецька служба Радіо Свобода, Радіо Озодлік.

Документом також запроваджуються інші тимчасові обмеження:

  • посилення охорони громадського порядку, особливо важливих та категорованих об’єктів та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;
  • обмеження руху транспортних засобів;
  • забезпечення проведення особистого огляду фізичних осіб, перевірки документів, що засвідчують їхню особу, огляд речей та транспортних засобів;
  • обмеження в’їзду та виїзду з Каракалпакстану;
  • забороняється проведення мирних зборів, розважальних, спортивних та інших масових заходів;
  • забороняється страйк та інші дії, спрямовані на зупинення діяльності юридичних осіб;
  • забороняється реалізація зброї, бойових припасів до неї, вибухових речовин, спеціальних засобів, отруйних речовин. Запроваджується особливий режим обороту лікарських засобів і препаратів, що містять наркотичні засоби та їх аналоги, психотропні та сильнодіючі речовини, етилового спирту, алкогольної продукції;
  • забезпечення тимчасового вилучення у громадян зброї та бойових припасів, у організацій – зброї та бойових припасів до неї, спеціальних засобів та отруйних речовин, а також бойової та навчально-бойової військової техніки, вибухових та радіоактивних речовин.

Виконання указу покладене на комендатуру, МВС, Нацгвардію, СДБ, МНС Узбекистану та інші підвідомчі структури МНС.

Протести в Каракалпакстані розпочалися після публікації проєкту поправок до Конституції Узбекистану. Нову редакцію винесли на громадське обговорення 26 червня. У ній виключається суверенітет Республіки Каракалпакстан і право народу республіки на відокремлення на основі загального референдуму.

2 липня президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв прибув у Нукус, столицю Каракалпакстану, і провів зустріч із депутатами «Жокаргы Кенеса» (Верховної ради Каракалпакстану), представниками старшого покоління та активом Каракалпакстану. На нараді в Нукусі глава держави заявив, що редакції статей 70, 71, 72, 74 і 75 Конституції Узбекистану, що спричинили невдоволення жителів Каракалпакстану, повинні бути збережені без змін.

2 липня узбецька служба Радіо Свобода, Радіо Озодлік повідомляла, що влада Каракалпакстану заявила про «спробу захоплення органів державного управління». Спільна заява МВС і урядових органів республіки з’явилася після початку масових протестів у Нукусі та інших містах регіону проти ініційованих Ташкентом поправок до Конституції країни. У цій заяві йшлося про те, що неназвані «організатори заворушень» зібрали громадян на площі перед комплексом адміністративних будівель у Нукусі, «зробили спробу опанувати ці державні установи і таким чином внести розкол у суспільство, дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Узбекистані».

Кара-Калпакська автономна область була утворена в 1924 році. До 1930 вона була в складі Казахської РСР, потім була виведена і підпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1936-му Кара-Калпакська АРСР була включена до складу Узбецької РСР.

Після розпаду Радянського Союзу регіон у 1992 році перетворили на Республіку Каракалпакстан. 1993 року був підписаний міждержавний договір терміном на 20 років про входження Республіки Каракалпакстан до складу Узбекистану. У договорі закріплене право виходу автономної республіки з Узбекистану шляхом проведення референдуму, який зараз запропонували анулювати.