Канада уже надала Україні понад 1,6 млрд доларів фінансової допомоги. Про це в інтерв’ю загальнонаціональному телемарафону заявила віцепрем’єрка та міністерка фінансів Христя Фріланд.
«Канада є однією із головних країн щодо фінансової підтримки. Ми вже понад 1 мільярд 600 мільйонів доларів перерахували у вигляді кредитів і прямих дотацій в український бюджет... Якщо подивитися(на співвідношення – ред.) долар щодо кожного громадянина, я переконана, що Канада стоїть на першому місці (щодо фінансової допомоги Україні – ред.)», – наголосила вона.
Окрім того, за словами Фріланд, Канада надала Україні збройної підтримки на понад 600 мільйонів доларів та проводить активну санкційну політику щодо Росії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський – президенту Євроради: Україна чекає ухвалення наступних пакетів санкцій щодо Росії«Коли йдеться про санкції, про законодавство, канада була першою країною, яка запровадила ембарго на російську нафту і газ. І, якщо йдеться про право на конфіскацію (російського майна – ред.), то Канада – буде першою країною, яка повністю ухвалить такий законопроєкт», – наголосила вона.
Також, за словами Фріланд, Канада допоможе Україні з експортом проводольства, щоб запобігти винекненню голоду у світі.
«Ми розуміємо, що на складах в Україні є зерно і що Україна хоче це зерно експортувати, але Росія не дозволяє. Ми багато розмовляли з українським урядом про співпрацю... Ми вже починаємо напрацьовувати конкретні способи, щоб це зерно з України експортувати до голодних людей у світі», – розповіла Фріланд.
8 травня із візитом до Києва прибули прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністерка закордонних справ Мелані Жолі та віцепрем’єрка, міністерка фінансів Христя Фріланд.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.